Стус Василь. Вибране. Час творчості.

І довго достигало власне око

загрузка...

І довго достигало власне око
між дріботінням надсвіту, повільно
воно росло, круглішало, допоки
відчуло радісне туге кільце
утрати, звільнення, протистояння
на рівні безміру. А перший безмір
лишився як грудний рожевий сон.
Там крила птаства рясно миготіли,
мережилася зелень дивновзором,
а душу вже поймав самодоходжень
зухвалий холод і зухвалий жах.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.