Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Цей тлум надій і молодих смертей

Цей тлум надій і молодих смертей
за розпач вищих, ця хистка дорога,
де порив обганяє переляк,
а страх волочиться, немов кайдани
за скорими ногами — все зайшло
за зазубень. Спізнало свого краю.
І кожен вийшов у надмірний світ
і сонце нам скололося на скалки
по дрібці, мов по проскурі, бери
його розбитим. Досить того світла,
що в пам’яті. А більшого нема.
Позаду нас опав недавній мур.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.