Затягнулося ряскою й мулом
і туманним як сон забуттям
обгорнуло тебе огорнуло,
ані спогадів більше ні тям.
Десь там сосни голосять високі
десь кряжисті ще стогнуть дуби.
Заступай же зомлілого кроку
тільки паді і прірви й горби.
Гей те озеро сховане в лісі
переспраглі б зросити уста
і рамена твої рознялися
і зверескнула біль-білота.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: І оступила душу ніч безмежна
Наступна: Іди — не помічаючи одмін