Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Іди — не помічаючи одмін

загрузка...

Іди — не помічаючи одмін.
Є тільки двері — виходи і входи,
дорога без покар і нагороди,
один сухий суворий сірий плин.
Цей іспит серця вже дійшов кінця.
Лишився іспит. Серце геть зотліло.
Огнем загаслим душу обболило
в передчутті святого реченця.
Коли, не помічаючи одмін,
збагнеш цей світ як двері, двері, двері,
а вогник той, що наче зірка жеврів,
вмуровано між вигаслих вуглин.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.