Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ПІДМЕТ

загрузка...

ПІДМЕТ. Підметом називається головний член речення, який означає предмет, якому з боку присудка приписується предикатив-на ознака, і відповідає на питання: хто? що?
Підмет називає ту сторону дійсності, на яку спрямована увага мовця і яка визначає предметну віднесеність поняття, що розкривається в реченні. Наприклад:
“Над землею вставав ясний ранок” (Р. Іванченко).
Підмет може виражатися:
1) іменником:
“СУМНО зітха верболіз” (С. Черкасенко);
2) прикметником:
Хай неможливе робиться можливим,
3) дієприкметником:
Зроблене власноруч завжди більше цінується між людьми;
4) займенником:
“Я з тих країв, де вересневі ночі у молодих симфоніях бре¬дуть” (А. Малишко);
5) інфінітивом:
“Любить свій край — це значить все любити, у чім його
святе ім’я живе» (В. Сосюра);

загрузка...

6) числівником:
“На краю великого міста у кривобокій хатині сидять троє” (П. Мирний);
7) вигуком:
“У лощині не змовкало “ура» (О. Гончар).
За будовою підмет буває простим і складеним.
Простий:
“З журбою радість обнялась” (О. Олесь) — (складається з одного слова).
Складений — синтаксичний компонент, що являє собою єдність словоформ, які утворюють сполучення слів як окреме речення, здат¬не предикативно означатися присудком у структурі граматичного цен¬тру двоскладної будови.
Способи вираження складеного підмета:
1. Сполучення власне — кількісного числівника з іменником у формі називного відмінка множини чи родового однини чи множини.
2. Сполучення неозначено-кількісного числівника, прислівника чи займенника з іменником у формі родового відмінка множини.
3. Сполучення іменника, що має кількісне значення, з іменником у формі родового відмінка множини.
4. Сполучення іменника або особового займенника у формі назив¬ного відмінка з іменником або іншою частиною мови у значенні іменника у формі орудного відмінка з прийменником з.
5. Сполучення числівника або займенника з іменником або іншою частиною мови у значенні іменника у формі родового відмінка з прийменником з (із).
6. Форми, до яких не входить жодне слово у формі називного відмінка.
7. Словосполучення: прізвище, ім’я, по батькові.
8. Ціле речення або група речень.
9. Назва твору, цитата.
1. “А той покоління селянського дому Вмістились на знімках старого альбому” (М. Луків).
2. “На землі багато квітів. Поміж ними є одна” (А. Чубинський).
3. ‘Сотні солов’їв щебетали на кущах молодого поросту»
(П. Мирний).
4. “Серпень з вереснем стискають один одному правиці»
(М. Рильський).
5. Хто з нас не знає, як п ’янко дихає весна ?і
.6. “На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося» (П. Мирний).

7. “Заходом осяяний стояв Тарас Шевченко на горі Чернечій» (В. Швець).
8. “І вражою злою кров’ю волю окропіте»- з дитинства знайомі слова’’(О. Гончар).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.