Ми порозходились де хто.
І ані чутки ані гадки,
ані різдвяної колядки,
ані купальських грищ. Мето
моєї звомпленої долі,
ти все так само бовваниш,
так само Господа гнівиш,
усе питаєш вітра в полі,
і наслухаєш душі голі,
просториш гомін тиші тиш.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Я з ними був. Летів за ними вслід
Наступна: Та тьмяна келія моя