Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Та тьмяна келія моя

Та тьмяна келія моя, де нудно пахло начуванням,
старою прілістю, коханням, де жебоніла течія
моїх старих передчувань, що Божі образи прибрали
в сумні шикуючись хорали довкола різних калабань.
Там голе дерево росло у мене за вікном. Тужила
по ньому осінь. Хуга била та підбивалося зело.
Під ним, крислатим і здревілим гіллям,
що зводилось увись
так яро пахло сіном прілим. Так світ пропах.
Так пахло скрізь.

Категорія: Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.