Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Колимське зілля в мене на столі

Колимське зілля в мене на столі уже зелене листя попустило.
То кваплю я весну. То сонця жду, то вітру з України виглядаю (сьогодні вранці снився брат Іван. Вологі вуса і вологий погляд,

і мова його, добра і ясна, такий розважний брат мій!

Ще коли
у Києві зустрітись доведеться!

Чи дасть Господь?),
то волі пожаданої. Прийди,
0 літнє листя й серце одігрій.
Коли узгір’ями трава прорветься 1клаповухий кедрик піднесе стрільчасті вушка, щоб у розгомінні просвітлих днин чекати добру вість: то мушка задзижчала, то комар, кульбаба, деревій. Попри потоці мишій, а де не глянеш —іван-чай

і ягоди: брусниця червоніє
в одмолоділім листі —вже й цвіте, як спогад про покинену кохану, жалібно й скрадно.

Категорія: Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.