Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ТИПИ РЕЧЕНЬ

ТИПИ РЕЧЕНЬ. Виділяють кілька типів речення на підставі різних класифікаційних ознак:
1. За метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне:
а) “Діялось се в тридцятих роках минулого століття” (М. Коцюбинський);
б) “Я думаю: чому мені так хороше?” (О. Довженко);

в) “Підійдіть до берега. Подумайте. Станьте на пісочку коло самої води, лівою рукою торкніться води” (О. Довженко).
2. За емоційним забарвленням: окличне, неокличне:
а) “О, скільки є могил, де спить життя козаче!” (Л. Глібов);
б) “Вечоріє. Вечір. Сонце сховалося в хмарах” (О. Довженко). Примітка: Речення за емоційним забарвленням можуть бути роз-повідними, питальними або спонукальними:
“А це ми на зайців! Переказували, що біля Білої Церкви заєць сошу перестрибнув!”(О. Вишня).
3. За відношенням до реальної дійсності: стверджувальне і запе¬речне:
а) “Сосюра-поет людського серця”(М. Рильський);
б) “Ні, вже не швидко ти діждеш, щоб я пішов на поле”
(П. Мирний).
4. За структурою: просте, складне:
а) “Долиною вітер віє” (У. Самчук);
б) “Коли я смуток свій на струни клала, з’являлась зграя красних мрій, веселкою моя надія грала,
далеко линув думок легкий рій”(Леся Українка).
5. За нормативністю синтаксичної структури членоване, нечлено- ване:
а) “Хто може випити Дніпро, хто властен виплескати море?”
(М. Рильський);
б) “На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч” (Г\. Ти¬чина).
6. За характером головних членів речення: двоскладне, односклад¬не (означено-особове, узагальнено-особове, неозначено-осо¬бове, безособове, інфінітивне, називне) (див. ОЗНАЧЕНО- ОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ, НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ, БЕЗОСОБОВЕ РЕЧЕННЯ, ІНФІНІТИВНЕ РЕЧЕННЯ, НАЗИВ¬НЕ РЕЧЕННЯ):
“На липах з’явилося свіже, молоде, пахуче листя” (В. Собко). “Дивишся й не надивишся, дишеш і не надишешся тим час¬тим, гарячим та пахучим повітрям”(і. Нечуй-Левицький). “Гірко заробиш, солодко з’їси”(Нар. тв.)
“І смеркає, і світає…” (Т. Шевченко).
“Треба діяти і не зволікаючи” (О. Довженко).
“Провесна” (І. Вільде).

7. За наявністю/відсутністю другорядних членів речення: поши-рене, непоширене:
а) “Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою” (М. Коцюбинський);
б) “А народ жив” (М. Рильський).
8. За наявністю/відсутністю необхідних членів речення: повне, не¬повне:
а) “Люблю дивитися на Дніпро з його стрімких, високих круч” (В. Сосюра);
б) “Чи чуєш ти, Катерино? Біжи зустрічати!
Уже прийшов, біжи! Швидше в хату!” (Т. Шевченко)
9. За наявністю/відсутністю ускладнення:
а) *На Зелені свята Гчат повернувся” (У. Самчук);
б) “Віктор глянув на батька, на його довгі вуса, на примру¬жені очі (їх так мружив тільки тато), і серце огорнуло тепло і ніжність” (О. Донченко).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.