Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СЛОВА ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СЛОВА ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ.
Такими словами бувають компоненти речення, які виконують об’єднуючу функцію по відношенню до однорідних членів:
“Все зникло, наче в казці: місто, гори, поле, гай” (Леся Українка).
Узагальнюючим може бути будь-який член речення:
1) підмет:
“Усе було: сучасні й давні пісні, відомі й записані Нечуєм-Ле-
вицьким, журливо-ліричні та з вогнем, з “дригом” (Є. Ко- лодійчук);
2) присудок:
“Довкола життя вирувало: росло, цвіло, спиналося до сонця”
(журн.);
3) означення:
“Усякі дерева були в саду: молоді й старі, знайомі і незнайомі,
високі й низькі” (журн.);
4) додаток:
“Вона мала трьох синів: Івана, Павла і Василя”‘,
5) обставина:
“Скрізь: і у хаті, і на подвір’ї’, і у коморі був порядок”.
При узагальнюючих словах можуть вживатися слова: наприклад, а саме, як-от:
Ми знаємо багато людських чеснот, наприклад: добро, любов, самопожертва заради іншого.
Розділові знаки при узагальнюючих членах речення
1. Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів ре-чення, то перед ним ставиться тире:
“Сонце, ліси, поля, води, повітря – все це святиня, яку маємо
берегти, а не нищити, топтати” (Є. Колодійчук);

2. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними члена-ми речення, то після нього ставиться двокрапка:
“Всі її (весну) щиро кохають: і люди, і пташки, і дерева, і комаш¬ки, і ніжна травиця” (П. Гай);
3. Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнюючим сло-вом, але речення ними не закінчуються, то після узагальнюючого слова ставиться двокрапка, а після однорідних членів-тире:
“Все навколо: дерева, птахи, люди-сповнене весняної, пружної,
нестримної сили” (В. Собко).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.