Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ЦИТАТА, ЦИТУВАННЯ

ЦИТАТА, ЦИТУВАННЯ. Цитуванням називають уведення чужих слів у мову автора.
Цитата поєднується зі словами автора різними способами: у ви-гляді особливих безсполучникових конструкцій “пряма мова”, непря¬мої мови:
1) Як і Шевченко, вона (Леся Ураїнка) мала право сказати своєму народові:
Народ наш, мов дитя, сліпеє зроду,
Ніколи світа-сонця не видав, уО,
За ворогів іде в огонь і в воду,
Катам своїх поводирів віддав… (О. Козуля);
Якщо цитата є віршована, то вона в лапки не береться;
2) Велика й тяжка правда Шевченкового: “Де нема святої волі, не буде там добра ніколи”- знана нами не з чужої, а з власної долі (О. Козуля).
Прозова цитата в лапки береться.
Особливим видом цитування є використання чужих слів як час-тин речення автора без спеціального розмежування слів автора й цитати. Такі цитати на письмі беруться в лапки.
“Прадавністю історичної минувшини позначена велич хат і в древлянського Полісся, які, за образним висловом нашої славет¬ної сучасниці Ліни Костенко, неначе “… пароплави, що по зелених пагорбах пливуть” (Т. Косміна).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.