Статті

О. Очеретяний: Рецензія на твір Івана Котляревського «Енеїда»

загрузка...

Твір Івана Котляревського «Енеїда» присвячений возвеличенню українського народу, висвітленню славетного минулого нашого народу через призму сприйняття образів з давньогрецької літератури та Біблії. В творі розглядається проблема подорожі славетного парубка та, власне, героїчні подвигу не тільки Енея – головного героя твору, – а й усього мужнього війська українського.

Актуальність теми не викликає сумнівів, адже сьогодні ми живемо в епоху, коли можливим було національне відродження в Україні. «Енеїда» ж своїм задумом повністю виправдовує віяння часу – вона підносить національний дух читачів та через давні образи грецьких та троянських героїв презентує нам найпозитивніші риси воїнів, які вже підсвідомо сприймаються як українці.

загрузка...

Метою автора «Енеїди» було пробудити дух українського народу, дати зрозуміти, що ми маємо славетне минуле, що і наші воїни робили подвиги. Також слід зазначити, що автор свідомо писав тією мовою, якою розмовляв народ, а не якою було прийнято писати та вести справи. Тому можна стверджувати, що автор також прагнув «окнижити» розмовну мову, вивівши її в розряд літературної. Автор ставить завдання описати життя та пригоди грецького воїна, ввівши їх в український контекст для легшого сприймання читацькою аудиторією.

В центрі уваги знаходиться головний герой твору – Еней, якого доля послала на війну. Він зображений майже ідеалістично, але в той же час з долею кумедності, бурлеску. Головні зусилля в поемі направлені на синкретизмі біблійних та давньогрецьких мотивів з національною українською традицією. Влучно поєднана українська міфологія з грецькою історією, також дуже вдалим є поєднання грецьких та українських імен та назв. Центральним питанням твору є питання національно-історичне, сповнене паралелей та образів, які допомагають передати атмосферу міфічності та історизму твору.

І.Котляревський ставить і вирішує по суті одну задачу – зобразити українську дійсність та минувшину так, щоб вона була сприйнята народом як рідна, щоб була написана зрозумілою мовою.

Далі підкреслимо, що Котляревському таки вдалося створити потрібну атмосферу в творі, включити в нього національну сміхову традицію, використавши травестію та бурлеск як вдалий літературний прийом. Особливо хочеться виділити сприйняття автором самої української дійсності. Для Котляревського Україна – цілком самостійна держава, яка має свою націю, свою історію, свої традиції, які вдало поєднані з традиціями Давньої Греції.

Нарешті, можна відзначити неабияку віртуозність автора у змалюванні образів давніх богів та міфічних істот, присвоєння їм українських рис, характеристик. Достоїнством «Енеїди» безумовно є легкість викладу твору, мова поеми.

На жаль, «Енеїда» як твір не позбавлена недоліків. До істотних недоліків, на наш погляд, відноситься неспівпадіння хронометражу або ж цілковите нигілювання цим фактором. В деяких частинах твору відверто не збережена послідовність подій, яка була насправді, або не встановлений власне час тої чи іншої події, через що не можна стверджувати про достовірність викладених подій, їх спів падіння з реальними історичними подіями.

Загалом твір отримує найвищу оцінку, зважаючи на час написання та культурно-політичні ситуацію. Цей твір є епохальним та започатковує цілу культуру, новий стиль в літературі, розробляє жанри, прийоми. «Енеїда» за правом може вважатися взірцем твору української літератури для будь-кого, тому що більш якісні праці стане можливо писати приблизно через півстоліття від написання «Енеїди».

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.