Українські словникарі як нормалі затори української літературної мови

СКАЧАТИ

Зміст

Вступ. 3

СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОГО АКАДЕМІЧНОГО СЛОВНИКАРСТВА   12

ЛЕКСИКОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА –. 15

НОВА СТОРІНКА У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ ПИСЬМЕННИКА.. 15

ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОЇ ПРАКТИКИ ІВАНА ВЕРХРАТСЬКОГО.. 17

ПОГЛЯДИ МИКОЛИ ЛУКАША.. 20

НА ЛЕКСИКОГРАФІЧНУ ПРАКТИКУ ЙОГО ДОБИ.. 20

РОЛЬ СЛОВНИКІВ СВЯТОСЛАВА КАРАВАНСЬКОГО У РОЗВИТКУ.. 23

УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ. 23

УКРАЇНСЬКЕ СЛОВНИЦТВО НА ПЕРЕЛОМІ ТИСЯЧОЛІТЬ. 25

Література. 30


Вступ

ЛЕКСИКОГРАФІЯ (грец. λεξικογραφία, від λεξικόν — словник і γράφω — пишу), словникарство — розділ мовознавства, пов’язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Відповідно до цього виділяють практичну і теоретичну лексикографію. Тісно пов’язана з лексикологією. Л. виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос, тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг.

Староукраїнська лексикографія. До часів Київ. Русі належать невеликі рукописні словники: «О именЂхъ и гл̃емыхъ жидовьскымь ıазыкъмь», «РЂчь жидовьскаго ıазыка, преложена на роускоую» та ін., у яких тлумачаться переважно бібл. особові імена й топоніми, окремі старослов’ян. слова: «Тълкъ о неразоумны(х) словесе(х) псалтырных» та ін., розкривається символ, або алегор. зміст деяких слів у Псалтирі: «Тълкованиіє неоудобь познаваıємомь въ писаныхъ рЂчемь», де перекладено малозрозумілі старослов’ян. лексеми. На Русі перекладали також греко-візант. тлумачення власних назв. Активно розвивається в Україні глосографія впродовж 14 — 17 ст. Перший церковнослов’ян. укр. словник невід. автора «Лексисъ съ толкованіємъ словенскихъ словъ просто» (не раніше 50-х pp. 16 ст., залишився в рукописі) складено із заг. церковнослов’ян. слів, небагатьох антропонімів і топонімів, налічує 896 вокабул (при 127 словах немає перекладів). У словнику зібрано глоси з різних джерел, використано й попередні лексикогр. праці. Вокабули розміщено за алфавітом (проте внутр. абеткування не витримано), імена введено у формі наз. в. одн., дієслова — в 1-й ос. одн. теп. ч. Багато слів подано не в вихідних формах. Матеріали «Лексиса…» згодом використали Лаврентій Зизаній та Памво Беринда.


Loading...