Статті

Розділові знаки в речення з однорідними членами

загрузка...

СКАЧАТИ

 

Пунктуація

 

Розділові знаки в речення з однорідними членами

Завдання №1

Перепишіть уривок, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.

 

Ще зеленим юнаком він потайки взяв батьків лук і пішов полювати на Бобровицькі драговини. Провалившись у підступній трясовині по шию не маючи кого навіть гукнути на допомогу він дивом вибрався із смердючого «вікна» скинувши з себе кований бляхами ловецький черес і важкі набряклі водою чоботи. Разом із чересом у бездонну прірву болота пішов і той нишком узятий батьків лук. Якось уранці цар звелів бити канчуками рабів і молодих дружинників намагаючись розшукати слід свого улюбленого лука. А старший царевич злякавшись батькового гніву сидів осторонь і мовчав. Тоді він малодушно змовчав але потім згадуючи той лук щоразу відчував пекучий сором.

 

Завдання №2

доповнити кожне речення однорідними членами, підкреслюючи їх відповідними лініями.

 

І. Вечір був чудовий, … .

Дерева від вітру шумлять, … .

Біля школи зацвіли айстри, … .

 

ІІ. Діти працювали охоче, … .

У цирку виступали клоуни, … .

Учні зі святом привітали учителів, … .

 

Завдання №3

Перепишіть речення, на місці крапок вставляючи пропущені букви та розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкреслити. Складіть схеми до двох перших речень.

 

Осінній вечір заховав під кр…ло голову підігнув одну ногу й так стоїть очікує завтрашній холод. Небо розгорнуло синій ш…рокий гл…бокий намет. Місяць безжурно д…вився на гори долини на вт…хаюче місто. Дощові крапельки на д…ревах і в травах м…рехтіли з…леними іскорками сповнювали ліс тоненьким дзвоном.

 

Розділові знаки при відокремлених членах реченння

Завдання №1

Знайдіть відокремлені обставини, виражені сполученням іменників із прийменниками, поясніть розділові знаки при них.

 

1.Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає (Остап Вишня). 2.Слово зробило людину Людиною. Не знаряддя праці (й мавпа, всупереч твердженню Дарвіна, ним може користуватися), а саме Слово (П. Мовчан). 3. Причиною була тут особлива здібність Карповича до практичних справ, якою, попри всі намагання, не відзначався Іван Іванович (І. Багмут). 4. Наперекір суховіям та чорним бурям, повсюди йде вона [біла акація] за людиною, заходячи аж сюди, до самого Мертвого моря, де, крім солі, вже ніщо не росте (О. Гончар). 5. Обставини, виражені іменниками із прийменниками, відокремлюються залежно від їх поширеності, смислового навантаження, стилістичної функції (Підручник). 6. Отруйні опеньки, на відміну від їстівних, не мають на своїй ніжці білого кільця. 7. Малий не ждав напасті, не готувався до опору, але й не розгубився, знаючи, що порятуватися може тільки завдяки самому собі (П. Загребелъний). 8. Чи то під впливом прощання й Соломіїних сліз, чи внаслідок реакції по пережитих турботах, його огорнув жаль (М. Коцюбинський). 9. Моя господиня віддала мені цю хату за 15 p., хоч я сама бачу, що, згідно з тутешніми звичаями, вона варта 20 р. (Леся Українка). 10. Я й сама, як той барометр, то падаю, то здіймаюсь духом відповідно станові погоди (Леся Українка). 11. Це були гамазеї, де переховувався недоторканий запас зерна на випадок неврожаю чи якогось стихійного лиха (О. Донченко).

 

Завдання №2

Перепишіть, виділяючи відокремлені члени речення.

1. Любов до вітчизни починається з любові до берізки біля рідної хати, до стежки на городі втоптаної дитячими ногами (М. Рильський). 2. Дніпро внизу розлитий сяє, грає, котить води (М. Рильський). 3. У Моринцях в Шевченковім краю хай буде вік благословенна хата така убога і така багата (Т. Коломієць) 4. Не називаю її раєм тії хатиночки у гаї над чистим ставом край села (Т. Шевченко). 5. Греблею йшла череда і здіймаючи куряву ревла та мекала (М. Коцюбинський). 6. Димок від розкладених на землі вогнищ прозорими струмочками здіймався до блакитного неба (М. Коцюбинський). 7. Один-однісінький серед морської рівнини бовваніє крейсер вдалині, і крім нього ніде ні паруса, ні катерка (О. Гончар). 8. Озеро схоже на велетенську пласку чашу (Є. Гуцало).

 

Завдання №3

Знайдіть відокремлені й невідокремлені узгоджені означення, поясніть розділові знаки при них.

 

I. 1. То був тендітний, бліденький підліток, мало схожий на сільських хлопчаків (В. Земляк). 2. Він продовжував із Савкою свою розмову, образливу і гірку для нас (О. Довженко). 3. Цвіте земля, задивлена в свободу (Л. Костенко). 4. Жнива щороку мали свою пору, освячену святами, овіяну піснями (У. Самчук).

 

загрузка...

II. 1. Мирослава обтерла сльози зі своїх очей і повним любові поглядом глянула на Максима (І. Франко). 2. Поливані без перерви схили поволі вкривалися рівним, немов виточеним шаром блискучої слизької криги (Я. Качура). 3. Освітлені сонцем схили світяться смарагдом (В. Шевчук). 4. Обліплений снігом, берест так злився з усім білим навколишшям, що Сашко відразу його не помітив (М. Вінграновський). 5. Втомлений боротьбою зі скелями, Дніпро розправляв та гладив тут свої збиті у водоскрутні води й розстилав їх широкою рівною блакитною пеленою (А. Коптілов). 6. Юра проходить крізь зарослі, лице попечене кропивою, руки подряпані в кров, штанці і панчохи пошматовані. Але, задиханий і знесилений, Юра спиняється тільки під самим муром (Ю. Смолич). 7. Ніколи ще не було в нього учнів таких цілеспрямованих і працьовитих. 8. Тимко стояв перед ним задиханий і гнівний (Гр. Тютюнник). 9. Сонна дитина тихо лежала перед нею розхристана, розкидана (Панас Мирний). 10. Малий Мирон один сидить спокійний, майже веселий (І. Франко).

 

Розділові знаки зі вставними і вставленими конструкціями

Завдання №1

Знайдіть вставні слова і речення, виділіть їх комами.

 

1. 1. Мабуть то й буде ідеальне суспільство майбутнього, коли потребою для кожної людини стане робити для іншої тільки щось добре, приємне, корисне, може навіть самопожертовне (О. Гончар). 2. Не можна кажуть людині помолодшати, а подобрішати завжди можна (О. Гончар). 3. Всяке трапитись може на довгім віку (О. Підсуха). 4. Ти мене, кохана, проведеш до поля я піду — і може більше не прийду (М. Рильський). 5. Невже і справді неминучість є у чергуванні радості і лиха (Л. Первомайський). 6. Справді краще в ріднім краю хоч і кості положить, ніж в чужині в супокою, хоч би і в достатку жить (І. Франко). 7. Трудно розказати, для чого власне нам потрібна мрія і що вона таке, та певне в світі ніхто живий без мрії не прожив (Леся Українка). 8. На жаль світ побудований так що щастя людства здобувається ціною чиїхсь страждань (О. Довженко).

 

Завдання №2

І. Прочитайте подані слова і звороти, що використовуються як вставні. Складіть із ними речення.

Справді, мабуть, до речі, дивна річ, як кажуть, природно, нарешті, на щастя.

ІІ. Що виражають вставні слова та сполуки слів у складених вами реченнях?

 

Завдання №3

Виписати спочатку речення із вставними конструкціями, а потім — із вставленими.

 

1. Це ж — справа твого серця, як ти сама колись говорила! (О. Донченко). 2. Завжди у своєму селі (а також у лузі, у полях) приглядався до лелек (Є. Гуцало). 3. Але ж, я гадаю, ви не з полохливих? (О. Гончар). 4. За відомостями тієї ж Рєпніної, Глафіра Псьол була родичкою Гоголя. 5. Стара княгиня Варвара Олексіївна — їй було тоді вже 65 років — майже зовсім осліпла і рідко з’являлася в салоні (З те. П. Жура). 6. З цієї провесни (а може й раніше) снується в твоїй пам’яті дивна мелодія материної пісні (Є. Гуцало).

 

Розділові знаки при звертаннях, вигуках і словах-реченнях

Завдання №1

Знайдіть звертання, поясніть розділові знаки при них,

 

1. Що, братику, посієш, те й пожнеш (Л. Глібов). 2. Любая, милая, чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай? (П. Тичина) 3, Куди ти мчиш, куди летиш, моїх поривів птице рання? (А. Малишко) 4, Яка ж гірка, о Господи, ця чаша (М. Зеров). 5, Ой хлопче, хлопче, ти в одчаю красі нестямній в очі глянь! (Б.-І. Антонич) 6. Розцвітай ти, веснонько красна, духом творчості все онови (П. Грабовськии). 7. Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди (М. Рильський). 8. Брат ти мій, яка холоднеча! (Панас Мирний)

 

Завдання №2

Знайдіть вигуки, поясніть розділові знаки при них.

 

1. Ой, три шляхи широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко). 2. О, що за туга розум мій опала! (М. Зеров) 3. Ах, ці вже жінки! їм би тільки плакати… (Ю.Смолич) 4. Гей, простори які, любо-мило землі (В. Винниченко). 5. Ех, не життя було — рай! (В. Близнець) б. Ба, нонижче села, при тіснині, вже виднілися широкі річки і ставки (І. Франко). 7. У, благородна псина: тобі воля дорожча, ніж задоволена злість (М. Коцюбинський). 8. Фу, яке свинство!.. (М. Коцюбинський) 9. Хе, от вже й втомився (М, Коцюбинський).

 

Завдання №3

Записати речення, визначити звертання. Пояснити вживання розділових знаків. Вказати звертання поширені та непоширені. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

Україно! Ти моя молитва… (В.Симоненко.) Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш (Б.Олійник.) Як тебе не любити, Києве мій! (Д.Луценко.) Я люблю тебе, місто бурхливе, твоє царство і мідяний спів. (М.Шульга-Шульженко.) І хто тебе оббризкав, місто, таким зеленим ластовинням? (Н.Матвійчук.) * Творча робота. Скласти речення, у яких слово, словосполучення і сполучення слів Україна, вулиця моя, села і міста виступали б то звертаннями, то підметами (усно).*Самостійна робота. Переписати заздалегідь записані на дошці речення, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення) і вставляючи пропущені літери. Звертання підкреслити.І. Дівчино Марино, здорова була! Невже ти, серд..нько, мене забула? Продай, милий, сиві бички, купи мені чер..вички! Стій, чумаче, постривай, шляху в людей поп..тай! Куди їдеш, куди йдеш, козаченьку Марку? Нащо мене пок..даєш у в..сокім замку? Бр..ди, бр..ди, діду, у луг по калину. Як не підеш по калину, я, напевно, згину. Народна творчість.  ІІ. Добрий вечір тобі, з..лена діброво! (Нар.творч.) Не шуми, ліщинонько у лузі, не х..ли додолу голі віти! (М.Шульга-Шульженко.) Як змінився н..бокрай, як змінився! Та чого ж ти, жовтий клене, зажурився? Що не л..не вже дзвінкий птичий цвенькіт? Ще ти будеш, гаю мій, зел..ненький! (В.Сосюра.) Дубе, хто тобі дав сили устояти проти вітру й злив? (Л.Забашта.) Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць (Л.Костенко.)

 

Розділові знаки у складнопідрядному і складносурядному реченнях

Завдання №1

Поставте потрібні розділові знаки. Поясніть

вживання розділових знаків у складносурядних реченнях.

1. Ми збирали з сином жолуді дубові і про день майбутній я казав синкові і пливли багрові хмари в вишині і співала осінь весняні пісні (М. Рил.). 2. На яру стояло чимале село і посеред села біліла невеличка нова церква (І. Н.-Лев.). 3. Троянди гріючись на сонці нескупім нам серце радують відродженням своїм і спраглий погляд наш у чистих барвах тоне (М. Рил.). 4. Офіцери зніяковіли зворушені цією пишною зустріччю до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (О. Гонч.). 5. Глибінь морів моїх, безмежність мого поля і сузір’їв багряниста височінь (П. Нагн.). 6. П’янкий соковитий дух ішов від живої розпареної землі а високо над вигоном уже перелітали на північ ключами птиці дзвінкоголосі чуйні весняні (О. Гонч.). 7. Стемніло і стало зовсім тихо. І добре Хариті на ниві і лячно (М. Коц.). 8. Заблищали зорі в небі як очі у добрих діток зароїлися вони мов живі одна з них зірвалася і огневий слід переписав небо загорілося зарево за горою де сходив місяць (П. Мир.). 9. Як дзвінко лунає музика і як упевнено крокує колона. 10. Тоді як ще листя зелене було як трави стояли і квіти пахтіли кудись несподівано сонце зайшло і білі пелюстки снігів полетіли (О. Гонч.). 11. У хаті холодно і мене морозить (Л. Кост.). 12. Метнулось гайвороння край дороги і простяглась пустиня навкруги (М. Рил.). 13. Дощі минулись і нема (М. Лук.). 14. Шопена вальс… Ну хто не грав і хто не слухав? (М. Рил.). 15. Зупиніться на мить у цьому шаленстві долання вічного часу і випобачити його здивованого маленького хлопчика з широко розкритими зеленими очима на березі вічної ріки України (М. Жул.).

 

Завдання №2

Поясніть вживання тире у складнопідрядних реченнях.

 

1. Відомо ж, хто шукає — знайде (П. Загребельний). 2. Коли я погляд свій на небо зводжу, — Нових зірок на ньому не шукаю (Леся Українка). 3. І де б не були у поході Росії хоробрі сини — Вклонялись здаля твоїй вроді, І пісню російську у згоді співали врочисто вони (М. Нагнибіда). 4. Як не зійде сива м’ята із-під снігу — Я сльозами розтоплю холодну кригу (А. Малишко). 5. Колись-таки об ту межу спіткнусь, І страшно буде в холод трав упасти. І все-таки не цього я боюсь, Бо найстрашніше — Безвісти пропасти (Т. Северенюк). 6. Та до рідної землі на крилах би летіла — щоб хоч одним оком уздріти її, на рідні стежки-доріжки поглянути, зі своєї криниці води попити, пісень солодко-тужливих дівочих послухати (М. Вороний). 7. Слово скаже — що соловей заспіває (Нар. творчість).

 

Завдання №3

Поясніть вживання тире в складносурядних реченнях.

 

1. Ми ненавидимо чекання — І все життя чогось ждемо (Є. Летюк). 2. Мікроби страху — убиває глузд, але живе носій їх — боягуз (Г. Тарасюк). 3. То не від сонця урожай доспів — То спів про щастя затвердів у зерні (Є. Летюк). 4. А Прометей приніс вогню людині — й багато що змінилося у світі (В. Бровченко). 5. Спитайте — і розкажуть старожили Про вік старий … недолю і пітьму (Т. Масенко). 6. Аж раптом грім — і яблуня — надвоє (Н. Гнатюк). 7. Не з початку — з фіналу почни, І початок розкриється, наче долоня (Б. Олійник). 8. Будемо ж гідні себе й вчителів, а для цього — Будьмо собою! (В. Коротич). 9. Любистком, земним ячменем Рядки перев’ю найщиріші — І щастя загляне до мене, і стане у серці світліше (С. Будний). 10. Ми звикли сьогодні повторювати слова Чехова: «В людині все повинно бути прекрасне: і лице, і одяг, і слова, і думки» — і його життя з відстані часу малюється нам теж як щось усуціль прекрасне, гармонійне і витончене, ніби його геніальні оповідання (П. Загребельний).

 

Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні

Завдання №1

Записати текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Пояснити вживання коми, тире і двокрапки в простому і складному реченні.

Прислів’я і приказки стислі крилаті вислови в них сконцентровано житейську мудрість і філософію народу. Своїм мовним багатством і змістовим розмаїттям українські прислів’я і приказки охоплюють усі аспекти життя людини її погляди на світ суспільні явища громадські та родинні стосунки побут тощо. Люди кажуть „Посієш вчасно збереш рясно”. І жодного слова звідси не викинеш тут сконцентровано багатовіковий досвід народу.

 

Завдання №2

Виконати тестові завдання

  1. У безсполучниковому складному реченні

Своїм мовним багатством і змістом розмаїттям українські прислів’я і приказки охоплюють усі аспекти життя людини?  її погляди на світ, суспільні явища, громадські та родинні стосунки, побут тощо.

Пропущено

А) кому           Б) крапку з комою     В) двокрапку         Г) тире

  1. правильна схема речення

І жодного слова звідси не викинеш тут сконцентровано багатовіковий досвід народу.

А)   [ 1 ] : [  ].      Б)  (   ),   [  ] .     B)  [  ], (  ).    Г)  [   ] – [  ].

  1. У реченні

Прислів’я і приказки – стислі крилаті вислови : у них сконцентровано житейську мудрість і       філософію народу.

Слова, прислів’я і приказки є

А) однорідними додатками ; Б) однорідними підметами;

В) словосполученням ; Г) однорідними присудками.

4. У слові розмаїттям пишеться два   тт , тому що

А) спільнокореневі слова пишуться тільки так.

Б) подвоєння приголосних унаслідок  подовження відбувається перед я, ю, і  в усіх відмінках іменників середнього ряду ІІ відміни.

В) у правописі слова допущено помилку.

Г ) немає відповіді.

5. Коли речення

Якщо хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.

переробити на безсполучникове, то потрібно поставити

А) кому          Б) крапку з комою     В) тире       Г) двокрапку

6. Установіть відношення між безсполучниковими складними реченнями  ( розділові знаки випущено) та їх  схемами – моделями.

1. Говорить         шовком  вишиває   (Народна творчість)

2.  Мир у світі таки буде ? його хочуть усі люди.  (Народна творчість)

3. Грати словом ? долею грати. (Народна творчість)

4. Два голуби гуде ? голубка туркоче. (Народна творчість)

5. Стоїть явір над водою, на воду схилився ? сидить козак у неволі,   тяжко  зажурився. (Народна творчість)

6.  З добрим поживем ? добро переймем, а з лихим зійдешся ? того й наберешся. (Народна творчість)

схеми – моделі зіставлення

а)  [  ] :  [ причина ].

б)  [ умова] —  [  ].

в) [   ], [   ].

г)    [   ] —  [   ].

д)  [   ]- [   ], а  [   ] — [   ].

є) [   ]; [   ].

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.