Статті

НАУКОВА СПАДЩИНА О. О. РУСОВА В КОНТЕКСТІ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОЛОГІЇ. Ганна СКРИПНИК

загрузка...

У лютому виповнилося 160 років з дня народження відомого вченого, етнографа, статистика та громадського діяча Олександра Русова. Етнічний росіянин за походженням, О. Русов проте, як місцем свого народження, так і всім життям та творчістю був пов’язаний з Україною *, і, як слушно зазначали його су часники, “симпатії до України на ґрунті близькості до її природи і народу, підсилені почуттям протесту проти історичних і сучас¬них йому несправедливостей внутрішньої політики, перетворили його національну са¬мосвідомість і запалили в ній вогонь ук¬раїнського патріотизму. Цей благородний ве¬ликорос за своїми поглядами і устремліннями був більш глибоким і переконаним українцем, чим багато хто з осіб корінного українського походження” 2.
О. Русов народився у Києві і здобував освіту в рідному місті на історико-філологічно- му факультеті університету Святого Володи¬мира 3. Отримавши диплом, він починає учи¬телювати в одній із гімназій Києва. Філолог за освітою, О. Русов поєднував роботу вчителя латинської мови із вивченням музики та народ¬ної пісенної творчості. Всі ці його захоплення “злилися в кінці-кінців у глибокий інтерес до українського народу, його мови, творчості, історії і побуту …” 4. Тож, такі тісні контакти із народною стихією дуже посприяли його долу- ченню до етнографії, до участі у роботі одного з перших етнографічних осередків в Україні — Південно-західного відділу Російського гео¬графічного товариства \
Сучасники науковця зазначають, що “Олександр Олександрович був глибоко відданий українським інтересам ще з молодих років і незмінно таким залишився ще до кінця життя. Ніякі перетрубації в його житті, зміни і віяння в урядових і суспільних сферах не змогли зрушити його з цієї точки зору” 6. Вже під час навчання в університеті О. Русов стає активним членом старої київської громади. Саме під впливом її членів — видатних діячів культурно-національного відродження другої
половини XIX ст. (Володимира Антоновича, Олександра Кониського, Михайла Драгома- нова, Тадея Рильського, Миколи Лисенка, Михайла Старицького та інших) формувалася активна життєва позиція юнака, виник його інтерес до української народної культури. Як вже зазначалося, викладання в гімназії О. Ру¬сов поєднує з етнографічними та статистични¬ми студіями. У 1869—1870 рр. він бере актив¬ну участь в етнографічних дослідженнях регіонів України, разом із М. Драгомановим, В. Антоновичем, М. Лисенком та М. Косто¬маровим стає учасником очолюваної П. Чу- бинським етнографічної експедиції до Західної України, Білорусі, Молдови. Спів¬працюючи зі створеним 1873 р. Південно- західним відділом Географічного товариства, Олександр Олександрович зацікавився коб¬зарським мистецтвом, зокрема — творчістю відомого кобзаря Остапа Вересая, і підготував монографічне дослідження “Остап Вересай, один из последних кобзарей Молорусских”, за яке був премійований РГТ. У зазначеній роботі міститься ґрунтовний аналіз та зроб¬лені цікаві спостереження не лише щодо твор-чості О. Вересая, а й наведено низку цікавих фактів з історії та етнографії сіл регіону — Кладьківки, Калюженців, Голінки, Соки- ринців тощо. До ранніх студій науковця нале¬жить праця “Русские трактаты в конце XVII — начале XVIII веков и некоторые дан-ные о Днепре» (1876), яка не втратила акту¬альності та є цінним етнологічним та ет- нолінгвістичним джерелом.
В історії вітчизняної науки О. Русов відо¬мий перш за все як основоположник статисти¬ки. До його здобутків у цій сфері належить “розробка і проведення в життя нових методів статистичного дослідження, національна по¬становка оціночних робіт, ряд статистичних описів окремих губерній, повітів, міст України, керівництво місцевими переписами населення і опрацювання їх результатів” 7. Плідною була його участь і в проведенні одноденного перепи-су населення Києва 1874 р.

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.