Микола Хвильовий Твори в п'ятьох томах ТОМ 4

ЛИСТИ МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО ДО АРКАДІЯ ЛЮБЧЕНКА

І
Дорогий Аркашо, вітайте від мене всіх ваплітян і пере­
дайте їм, що Европа чекає їх до себе на якісь місяці 2-3.
Подивитись є що. Це свідчить хоч би той же Берлін, що в
ньому я живу уже кілька днів.
Ваш Микола
Берлін
16. XII. 27.
Ж
Дорогий Аркаша,
Чи дістали мого листа? Моя віденська адреса така:
\Уіеп XIX, Носп$спиІ5іга$5Є 27, ІЧікоІаі СЬ\уу1о\ууі. Як себе
почуваєте? Чи скоро їдете за кордон? В цьому році Ви обо­
в’язково мусите побувати тут. Я вже звик до комірців і
«шляпи», так що тепер не жартуйте зі мною. Як справа з
Б? Ніжно тисну Вашу руку. Вітайте дружину.
Ваш Микола
Відень
січень, 28.
Отже і ти, Бруте! Ви мовчите і Ви — завжди акуратний,
коректний і т. д. Невже викинувши мене зі списку своїх спів­
робітників6 Ви тим самим пориваєте зі мною всі зв’язки?
Коли так, то прощайте! Прощайте, дорогий Аркашо, і не
поминайте мене лихом. Зараз піду до Пратеру і утоплюся
в юрбі.
Микола
Відень
26. 1. 28.
575 4
Гура! Гура! Гура! Так щодо нашого жаргону ми ді­
стали ще дві слові. Ну, скажемо так: Як Ви себе почуває­
те? Дякую. Цілком перпендикулярно. Но посколько зі
мною случився фріштік я, не зважаючи на трафік, роз-
трундулєтів весь антрикот. Словом, запишіть дорогий Ар-
кашо, до нашого лексикону ці дві симпатичнія слові —
фріштік і трафік і пущайте їх «в оборот». Як бачите, по­
дорож уже дає себе знати і я роблюсь ужасно образова-
ною людиною. Азія з мене цілком вивітрилась і мене вже
в каварнях величають «гером доктором». Сур’ьозно! Чи
може Ви сумніваєтесь? Коли сумніваєтесь, то приїздіть
сюди і наочно удостовєрітесь.
А тепер, дорогий мій, прошу я Вас, як секретаря ВА-
ПЛІТЕ, дуже берегти дорогого президента, товариша Гу-
р’євича7, а також всіх ваплітян теж саме зробити з ним.
Щоб не було йому жодного сумлєнія в жізні і прочая.
Краса життя, сказав якийсь велосипедист, тільки в борні.
Ну і т. д. Сердечно обіймаю Вас і весь світ.
Микола
А чому це, скажіть мені, Ви мені уперто не відповідаєте?
Так Ви, значить, не надрукували мого роману в № 6-му8.
Шкода! Вітаю, конєшно, Вашу дружину і мої согражда-
не второй раз.
[Дописка червоним олівцем]: Моє останнє проізведе-
ніє. Сьогодні дощ нудний, такий у нас буває, туман хо­
ває даль і Відень посірів. Але тепер ніхто мене вже не
спитає: Чому зійшлись кінці моїх нервових брів.
Відень
лютий, 28.
5
Нарешті, дорогий друже. Я спершу думав, що з Вами
трапилося якесь нещастя (навіть снились мені колись) але,
576
потім заспокоївся, прочитавши у листі тов. Азарх9, що Ви
живі й здорові. Ну, от, значить, Ви вже йдете до Нарко-
мосу і хочу Вас попередити: як одержите пашпорт на ру­
ки — зарання намічайте собі маршрут. За кордоном, Вам,
очевидно, прийдеться побути якісь 3 місяці, а за цей час
Ви без зарання продуманого пляну багато не побачите.
Отже я Вам раджу, поперше намітити в які краї Ви поїде­
те, а подруге треба зарання знати, в яких городах Ви по­
буваєте. В Німеччину обов’язково треба завітати. Отже,
поперше, беріть візу до Німеччини. Далі я Вам радив би
взяти візу до Італії і, коли можна, до Франції. Тут хоч і
можна якось дістати ці візи, але дають їх не скоро. Іноді
держать «візітера» 2-3 місяці. Так от.
Передайте Миколі10 моє гаряче вітання. Я йому одно­
часно посилаю телеграму. Я дуже радий, що я помилив­
ся: очевидно талант Курбаса11 сильніший за мої віщуван­
ня.
Горіння «бувших»12 мене страшенно радує. Цікаво зна­
ти, що Ви пишете. Я зараз теж сів писати новий роман
(власне перший, бо «Валдш»13 як Вам відомо, а Іраїда13
теж за ними). Що вийде не знаю. У всякому разі я уже,
як я писав колись, не я. Як справа з перекладами на ні­
мецьку мову? За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літе­
ратуру на широку Европейську арену. Словом, треба му-
жатись — наше «впереді».
Ще раз дякую Вам за листа і вітаю Вашу симпатичну дру­
жину. Привіт всім «бувшим». Вмерла Вільна Академія
Пролетарської Літератури14 — Хай живе Державна Літе­
ратурна Академія!
Тисну руку

Микола Хвильовий
Відень
2. III. 28.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.