Микола Хвильовий Твори в п'ятьох томах ТОМ 4

РЕЗОЛЮЦІЯ загальних зборів ПРОЛІТФРОНТу в справі консолідації сил пролетарської літератури від 19 січня 1931 року

1. Велетенські досягнення на фронті соціялістичного
будівництва, буйне зростання соціялістичної промислово-
сти, героїчне здійснення п’ятирічки за чотири роки, зро­
стання колгоспного руху, успішний розгорнутий наступ
на всі капіталістичні елементи села і міста, ліквідація кур­
кульні, як кляси, на основі суцільної колективізації, пра­
вильне запровадження ленінської національної політики,
тверда ідейна боротьба загартованого в боях авангарду
пролетаріяту — більшовицької партії за чистість і непо­
хитність випробуваних у боротьбі марксо-ленінських прин­
ципів — не змогло не привести до шаленого опору з боку
клясових ворогів.
І справді, зараз, як ніколи, активізуються внутрішні
контрреволюційні сили. І справді, зараз, як ніколи, вияв­
ляє агресію світовий імперіялізм. Всі сили міжнародньо-
го войовничого імперіялізму й фашизму мобілізуються
проти країни рад. Загроза війни та інтервенції нависла
примарою над Радянським Союзом. Боротьба проти вій­
ни, боротьба проти інтервенції, боротьба за переборення
труднощів зростання соціялістичного будівництва рекон­
структивної доби має ще більше загартувати, сконсоліду­
вати всі сили пролетарської диктатури навколо генераль­
ної лінії партії.
У цій рішучій боротьбі пролетарська література, про­
летарський письменник мають довести свою цілковиту
відданість своїй клясі, своїй партії. Наша пролетарська
література мусить стати в рівень великих завдань рекон­
структивної доби. Пролетарська література на сьогодні
в основному виступає гегемоном і провідником цілої ра­
дянської літератури. Вона має величезні досягнення. Ці
досягнення є невід’ємною складовою частиною цілої про­
летарської культури, що за правильним проводом комуні­
стичної партії успішно розгортається, втягуючи в своє рі­
чище мільйони нових творців.
601 Українська пролетарська культура, національна фор­
мою, соціялістична змістом, на всіх своїх ділянках має
зараз величезні надбання. Ці надбання народів СРСР є
одночасно і наочний приклад для всіх поневолених наро­
дів, приклад того, як за умов диктатури пролетаріяту у
великому поступі до повного соціялізму відкриваються
неосяжні перспективи в царині національно-культурного
будівництва.
2. ПРОЛІТФРОНТ за своє існування досяг значних на­
слідків: брав активну участь у соціялістичному будівниц­
тві, гуртував організацію на основі генеральної лінії пар­
тії, переключив основну частину своїх членів на актуаль­
ну тематику соціялістичної реконструкції, консолідував по­
одиноких письменників у пролетарський письменницький
загін, що зріс удвоє, головне за рахунок пролетарів-пись-
менників, безпосередньо з виробництва. ПРОЛІТФРОНТ
налагодив широкі зв’язки з робітничими масами, органі­
зував участь членів організації у практичній роботі на за­
водах та в першій більшовицькій сівбі — колективізації.
Розгорнута систематична робота ПРОЛІТФРОНТу в утво­
рених організацією робітничих літературних студіях на
заводах Харкова дала українській пролетарській літе­
ратурі групу робітників-письменників, що в основному
являють значну ідеологічно й мистецьки озброєну силу.
ПРОЛІТФРОНТ разом з ВУСППом викривав дрібно­
буржуазну суть у літпрактиці окремих членів організації
футуристів «Нова Генерація», що під машкарою «лівої»
фрази приховували праву суть.
3. Однак, поруч з цією позитивною роботою, ПРО­
ЛІТФРОНТ припустився й значних літературно-політич­
них помилок, що їх було б шкідливо для пролетарської
організації і пролетарської літератури замовчувати.
ПРОЛІТФРОНТ не зміг піднестись на височінь принци­
пової критики дрібнобуржуазних націоналістичних тво­
рів деяких членів своєї організації, як от, скажімо, «На­
родній Малахій» М. Куліша. ПРОЛІТФРОНТ не викрив
602
і не скритикував політичної суті «малахінства», не боров­
ся проти окремих дрібнобуржуазних творів І. Сенченка
(наприклад, «Записки Холуя»), нарешті, проти Сенченко-
вого «маринізму». ПРОЛІТФРОНТ засуджує також помил­
ку журналу «Пролітфронт», що його редакція не виправила,
того місця в статті т. Сенченка, де автор через безвідповідаль­
не нехлюйське поводження з цитатами рекомендує від Лені­
на читачам усе, що написав Плеханов, як найкраще у всій між­
народній літературі марксизму,пропустивши слово «з філо­
софії». Крім того, ПРОЛІТФРОНТ засуджує в цій статті не­
правильний термін т. Сенченка про «марксо-дарвінізм».
ПРОЛІТФРОНТ не скритикував помилки т. Ю. Янов-
ського в його романі «Майстер корабля», в якому не тільки
виявлено захоплення формалізмом, але й нема чіткого
клясового настановлення та правильного трактування на­
ціонального питання.
Так само ПРОЛІТФРОНТ не виступив проти ідеоло­
гічних хиб книжки тов. О. Копиленка «Твердий матері-
ял» та «Визволення».
Так само організація не засудила ідеологічно хибних
тверджень т. Масенка в його листі до т. Сенченка («Літе­
ратурний ярмарок»), не засудила також і його вірша
«Лобне місто», де автор про розгромлену троцькістську
опозицію писав таке: «серце не громадянина, а поета, жа­
ліє їх, неправих і упертих».
ПРОЛІТФРОНТ не засудив помилкових позицій т.
Фельдмана в літературно-політичних питаннях єврейської
пролетарської літератури та помилок у кваліфікації пра­
вої групи українських літераторів у передмові до антоло­
гії «Українська проза в єврейських перекладах».
Вказуючи на ці помилки, ПРОЛІТФРОНТ одночасно
зазначає, що цих помилок т. т. припустилися ще до утво­
рення організації ПРОЛІТФРОНТ.
ПРОЛІТФРОНТ вважає також за велику помилку те,
що організація не відмежувалася рішуче від «Літературно­
го ярмарку», що в останній книзі його рекомендувалося
читачам передплачувати й читати новий журнал —«Про­
літфронт».
603 Прикру політичну помилку зробив ПРОЛІТФРОНТ
у своїй відповіді на запитання ВОАППу та Міжнарод-
нього Бюра Революційної літератури. З цієї відповіді
можна було зробити висновок, що ПРОЛІТФРОНТ за­
кидає штабові всесоюзного пролетарського літературного
руху ВОАППові великодержавницький шовінізм, що ПРО­
ЛІТФРОНТ категорично заперечує й засуджує. У цій же
відповіді закидалися безпідставні обвинувачення й ВУ-
СППові у вульгаризації завдань пролетарської літерату­
ри, у зриві консолідації сил пролетарської літератури
тощо.
Помилкою було й те, що ПРОЛІТФРОНТ у питан­
ні визнання від партії за основну пролетарську літера­
турну організацію ВУСПП обмежився лише видрукуван-
ням прикінцевої промови у справах літератури генераль­
ного секретаря ЦК КП(б)У тов. Косіора на XI з’їзді
КП(б)У, не зробивши з неї належних висновків. Пого­
джуючися з цими твердженнями тов. Косіора і прийма­
ючи їх, як неухильну директиву, організація не заявила
цього від себе.
4. Не зважаючи на припущені від цілої організації
помилки та на помилки окремих письменників, ПРО­
ЛІТФРОНТ виступає сьогодні значним загоном проле­
тарського літературного фронту і, поруч з основною ор­
ганізацією пролетарських письменників ВУСППом, на ді­
лі бореться за гегемонію пролетарської літератури. Маю­
чи в своїх лавах значну творчу групу комуністів письмен­
ників, письменників комсомольців, групу позапартійних
пролетарських письменників, які своєю творчістю довели
цілковиту відданість справі соціялістичного будівництва,
та велике ядро робітників письменників ПРОЛІТФРОНТ
проте вважає, що доба розгорнутого соціялістичного на­
ступу та опір клясового ворога цьому наступові потребу­
ють якнайповнішої консолідації всіх пролетарських літера­
турних сил.
5. На Україні основною організацією пролетарської лі­
тератури є Всеукраїнська спілка пролетарських письменни­
ків — ВУСПП. Ця організація за проводом комуністичної
604
партії цілий час своєї діяльности боролася за генеральну
лінію пролетарської літератури, даючи найріщучішу від­
січ всіляким дрібнобуржуазним та буржуазним виявам в
українській літературі, зокрема боролася проти націоналі­
стичної суті ВАПЛІТЕ, проти рецидивів «ваплітянства» в
деяких числах «Літературного ярмарку» та проти поми­
лок ПРОЛІТФРОНТу.
ВУСПП сконсолідував у своїх лавах пролетарських
письменників України, об’єднавши в своїх секціях, на за­
садах ленінської національної політики, також і єврейсь­
ких та російських пролетарських письменників, що пра­
цюють на Україні.
ВУСПП зав’язав тісні зв’язки з братерськими проле­
тарськими літературами цілого Союзу радянських респуб­
лік, об’єднавшись з ними у ВОАППі — всесоюзному шта­
бові пролетарської літератури. ВУСПП далі здійснив ди­
рективи партії про зв’язки української пролетарської літе­
ратури з міжнароднім революційним літературним ру­
хом, беручи активну участь в роботі Міжнароднього Бю­
ра революційної літератури (МБРЛ), нині, після 2-ї світо­
вої конференції (Харківської) — Міжнароднього об’єднан­
ня пролетарської і революційної літератури (МОПРЛ).
ВУСПП від початку своєї діяльности був організацією
масового пролетарського літературного руху. Відтак ВУ­
СПП глибоко увіходив своїми коріннями в пролетарські
маси індустріяльних районів України (Донбас — Забой,
Криворіжжя, Дніпропетровське, Миколаїв, Київ, Одеса і т.
д.).
Творче зростання ВУСППу пов’язувалося з завданням
соціялістичного будівництва робітничої кляси та її партії,
йдучи в пляні висвітлення найактуальніших проблем соці­
ялістичного наступу. Це позначилося так на прозовій, як
і на драматургічній творчості членів ВУСППу.
Борючись за гегемонію пролетарської літератури на
засадах діялектичного матеріялізму, ВУСПП консоліду­
вав у своїх лавах основні теоретичні сили марксистських
літературознавців та критиків.
605 6. Зважаючи на все це, а також на те, що на основі лі­
тературно-політичної і творчої плятформи ВУСППу та ці­
лого Всесоюзного об’єднання асоціяцій пролетарських
письменників ВОАППу забезпечується цілковита можли­
вість розвитку різних творчих напрямків, що виконувати­
муть функцію пролетарської літератури, організація ПРО-
ЛІТФРОНТ констатує, що на сьогодні ніяких принципо­
вих розходжень у ПРОЛІТФРОНТу. з ВУСППом немає.
Тому ПРОЛІТФРОНТ вважає за своєчасне і конче по­
трібне консолідувати свої сили у Всеукраїнській Спілці
пролетарських письменників — ВУСПП.
Відзначаючи цей великої політичної ваги факт консоліда­
ції, як новий і вищий етап розвитку української прлетарської
літератури доби розгорнутого соціялістичного наступу,
ПРОЛІТФРОНТ закликає всіх пролетарських письменни­
ків стати в бойові лави єдиної організації пролетарської лі­
тератури на Україні, — Всеукраїнської Спілки пролетарсь­
ких письменників — ВУСПП, що за проводом комуністич­
ної партії мусить остаточно зліквідувати клясово-ворожий
літературний фронт і дати мистецькі твори, гідні великої
епохи диктатури пролетаріяту.
Загальні збори з прийняттям цієї резолюції вважають
організацію ПРОЛІТФРОНТ за розформовану.
Резолюцію-деклярацію передати до секретаріяту ВУС­
ППу та видрукувати її в пресі.
Президії загальних зборів доручається передати секре-
таріятові ВУСППу список за підписом всіх т. т. проліт-
фронтівців про їхнє бажання вступити до ВУСППу.
Примітка. Товаришів, що не були присутні з різних
причин в Харкові та на загальних зборах, збори заклика­
ють підтвердити цю постанову та висловити бажання всту­
пити до ВУСППу своїм підписом під постановою та на
листі, адресованому до секретаріяту ВУСППу.
1. Ол. Досвітній. 2. Гордій Коцюба. 3. Терень Масен-
ко. 4. Дмитро Гордієнко. 5. Петро Панч. 6. І. Сенченко.
7. Копиленко. 8. Шутов. 9. Д. Ніценко. 10. 1. Дніпровсь­
кий. 11. В. Мисик. 12. І. Калянник. 13. Нехода. 14. Бичко.
606
15. М. Куліш. 16. А. Лейтес. 17. Арк. Любченко. 18. Ю.
Яновський. 19. В. Юрезанський. 20. П. Тичина. 21. Леонід
Чернов. 22. їв. Ковтун. 23. Ем. Козакевич. 24. Діямант.
25. Д. Фельдман. 26. Ген, Т. 27. Добин, Г. 28. Міллер, Б.
29. Остап Вишня. 30. Квітко, Л. 31. М. Хвильовий. 32.
Марко Рєзніков. 33. Т. Ландирев. 34. Багмут.

ДО СЕКРЕТАРІЯТУ ВУСППу
Президія загальних зборів ПРОЛІТФРОНТу, що відбу­
лися 19. І. 1931 року, цим передає список колишніх членів
організації ПРОЛІТФРОНТ, що висловили своє бажання
вступити до ВУСППу:
1. Ол. Досвітній. 2. М. Куліш. 3. Гордій Коцюба. 4.
Терень Масенко. 5. Дмитро Гордієнко. 6. Петро Панч.
7. І. Сенченко. 8. Копиленко. 9. Шутов. 10. Д. Ніценко.
11. І. Дніпровський. 12. В. Мисик. 13. І. Калянник. 14. Не­
хода. 15. Бичко. 16. А. Лейтес. 17. Арк. Любченко. 18.
Ю. Яновський. 19. В. Юзеранський. 20. П. Тичина. 21. Ле­
онід Чернов. 22. І. Ковтун. 23. Ем. Козакевич. 24. Дія­
мант. 25. Д. Фельдман. 26. Ген, Т. 27. Добин, Г. 28. Міл­
лер. 29. Остап Вишня. 30. Квітко, Л. 31. М. Хвильовий.
32. Марко Рєзніков. 33. Ландирев. 34. Багмут.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.