Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

ЩЕ ЗАПЕКЛІШЕ БОРОТИСЯ З ВПЛИВАМИ КЛЯСОВОГО ВОРОГА. ПРОМОВА БЕЗИМЕНСЬКОГО

Ми, письменники РСФРР, відчуваємо відсутність Хви­
льового як болючу втрату для всієї літератури Радянського
Союзу. Ми добре знаємо його шлях, його шукання, його
творчість. Ми піднімаємо на щит все те з його шляху
шукань і творчости, що робило його бійцем у лавах кому­
ністичної партії, — і ми суворо засуджуємо його кінець.
Наші голови, — нехай і схилені над домовиною — це
голови більшовиків, що вміють добре розуміти і бачити.
Наше серце — нехай і збурене болем, — сильне почуттями,
загартованими у вогні будівництва і нечуваної клясової
боротьби.
Наші очі — зрячі очі.
Наші почуття — зрячі почуття.
Ми, більшовики, як ніхто володіємо всією повнотою
людських почуттів, ми, як ніхто, уміємо любити, тужити,
ненавидіти, відчувати світ і людей, радіти з перемог кляси,
з праці товариша, з посмішки сонця і тремтіння зелені.
І ці почуття — почуття зрячі.
Кожний нюанс більшовицьких почуттів — це сила, що
стверджує перемогу нового над старим, пролетаря над його
визискувачем, колгоспника над куркулем, комунізму — над
капіталізмом. Ці почуття цілеспрямовані, загострені, вони
потужні в найменшому їх вияві…
Але є почуття сліпі. Це старий світ створив їх, вирощує
їх. Вони пробуджують у людині все те темне і страшне,
що тягне її назад, роблять її рабом рабського життя, зв’я­
зують крила її натури, злет думки, розмах відчувань.
В багатьох з нас відбувається боротьба почуттів зрячих
З виступу т. Безименського на творчому вечорі Безименського та
Ільонкова, що його влаштували ЦК, обком та міський ЛКСМУ і оргко­
мітет Спілки письменників УСРР 17.У. 1933 р.
144
і почуттів сліпих. І буває так, що почуття сліпі накида­
ються на зрячі і виколюють їм очі.
Ось перед нами їхня сутичка в талановитому, визнач­
ному письменникові Хвильовому. Він не раз святкував у
собі перемогу більшовицького розуму і зрячих почуттів
над розумом старого і почуттями сліпими. І ми раділи
разом з ним.
Одначе не все було успішне в його боротьбі.
Сліпі, дикі почуття непереборені до краю, породжені
клясовим ворогом, хвилевим сильним нападом спричинили
катастрофу. Це вони і все, що їх народжує, на мить пере­
моги нашого письменника. Старий світ убив Хвильового
— хто цього не розуміє, той або ідіот, або ворог. З цієї
смерти ми зробимо висновок про конечність ще гострішої,
ще непримиреннішої боротьби з клясовим ворогом і його
впливами, що виявляються і в нашому письменницькому
колі.
Не перемогти старому ні Хвильового, ні нас. Кожний
рядок Хвильового, що написаний в ім’я більшовиків, —
осяйний символ конечної нашої перемоги над силами во­
рога і його почуттями. Це перемога неминуча.
Ми, більшовики, чесні і прямі до кінця. Смерть Хви­
льового — іспит для його близьких друзів, іспит, що не
терпить оговорок. Той не друг, а ворог Хвильового, хто в
силу будь-яких міркувань шукатиме виправдання його кін­
цеві, потураючи силі сліпих почуттів і впливам клясового
ворога. Тільки той є справжній друг письменника, хто,
сумуючи з приводу його смерти, всією силою розуму і
зрячих почуттів, всією ненавистю до капіталізму, всією
любов’ю до соціялістичного сьогодні і комуністичного зав­
тра буде громити старий світ з його розумом і почуттям,
громити і в житті, і в Хвильовому, і в собі. І це буде
найвищою шанобою нашому письменникові і найкращою
реалізацією обов’язку бійців п’ятирічки.
Таким другом є робітники, колгоспники і радянська
інтелігенція Союзу Соціялістичних Республік, — ми, пись­
менники, в тому числі.
Схиливши голови і з болем у серці стоїмо ми перед
могилою Хвильового.
145 Але яскравіше за всякі сонця горітимуть зорі на наших
буденівках, Грандіозніше за будь-які спалахи вируватиме
радість у наших серцях у дні впертої, тяжкої та блискучої
повсякденної боротьби за перемогу соціялізму, його розуму
і його почуттів.
Поруч з вами, разом з вами, товариші, провадитимуть
цю боротьбу письменники радянської країни.

Категорія: Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.