Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

ВІД ТЕБЕ ЧЕКАЛИ НА ДОПОМОГУ В БОРОТЬБІ ЗА НОВЕ ЖИТТЯ… ПРОМОВА ТОВ. П. ПАНЧА

Смерть. Незрозуміла, непоправима смерть.
Я не знаю, товариші, якими словами, та чи й є такі
слова, якими б можна було висловити той сум, тую тугу,
що гризе наші серця. Бож у труні лежить наш друг, наш
кращий письменник — м’ятежний Микола Григорович
Хвильовий.
Ще так недавно ми з ним їздили на колгоспні лани,
допомагали художнім словом колгоспникам осилити першу
більшовицьку весну другої п’ятирічки. В наслідок поїздки
Микола Хвильовий дав низку художніх нарисів.
Вчитайтеся, товариші, в ці нариси, і ви побачите, як
Хвильовий радів, що на колгоспних ланах зростає, вико­
вується нова людина-більшовик. Він бачив на власні очі,
як щиро й завзято борються ці люди, будуючи нове, со-
ціялістичне життя, і Микола Григорович, прозираючи в
майбутнє, щиро радів разом з ними, разом з колгоспни­
ками, разом зі всіма, хто розуміє значення цієї весни для
соціялістичного будівництва.
Це було на початку весни, коли в землю кидали перше
зерно. А зараз ми вже маємо відомості, що колгоспники, з
якими в унісон билося серце Хвильового, не тільки вико-
146
нали свій обов’язок, а й перевиконали, засіявши лани на
105-106 відсотків, і в цей час гаряче серце Хвильового
перестає битися.
Смерть. Незрозуміла смерть.
Якби ти знав, якби ти подумав, Миколо Григоровичу,
над тим, яким диким дисонансом пролунає твій постріл
над колгоспними ланами, над фабриками й заводами, може
б твоя рука спинилася на півдорозі? Від тебе чекали на
допомогу в боротьбі за нове життя, бо сила твого таланту,
твій вогонь могли рушити гори, вести леґіони, запалювати
справжнім ентузіязмом і нас, твоїх друзів, і твоїх читачів.
Якби ти знав, якби ти подумав, що за декілька день на
тебе чекають робітники Краммашбуду, щоб разом відсвят­
кувати пуск заводу і похвалитися, які велетні може буду­
вати радянська держава, наш робітник і інженер?… Ти б,
може, не доніс бравнінґа до скроні.
Що ж ми тепер скажемо їм, робітникам і колгоспникам?
Чим і як пояснимо і виправдаємо твій постріл не на воро­
гів соціялізму, а собі в голову, і в наші серця?
Цей незрозумілий постріл, що луною відіб’ється далеко,
далеко, поза межами «Слова», стільки суму завдасть твоїм
друзям і стільки дикої радости твоїм і нашим ворогам?
Якби ти знав…
Талант Хвильового не звичайний. Ми, радянські рево­
люційні письменники другого призову, майже всі вийшли
в далеку незнану літературну путь під знаком невгомон­
ного, запального й романтичного Хвильового, і цим по­
стрілом зроблено пробоїну не тільки в скроні, але й у
наших лавах. Зроблено пробоїну таку, якої сьогодні за­
крити комусь одному буде не під силу. Хвильовий був
неповторний. Він щодень, щогодину був новим і формою і
змістом, і це часто призводило його до помилок, іноді і
досить болючих, а найболючіша помилка, це помилка
остання, що вирвала його з наших лав.
Один хтось заступити Хвильового не зможе. Нам треба
всім напружити і подвоїти сили на створення радянської
революційної і пролетарської літератури, якістю достойної
прагнень небіжчика.
В перших лавах, товариші, упав боєць! Але час не жде.
147 Перед нами ще довга путь. Щільніше ж змикаймо ряди і
вперед! А вам, товаришу Хвильовий, любий, дорогий, м’я-
тежний Колю — вічний спокій і вічна пам’ять у наших
серцях.
«Літературна газета», ч. 10. 1933, 27 травня, стор. 2

Категорія: Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.