Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

РОЗДІЛ IV. ОРГАНІЗАЦІЙНІ Й ТВОРЧІ ПРОБЛЕМИ ДОБИ М. ХВИЛЬОВОГО У СВІТЛІ ДЕКЛЯРАТИВНИХ І ПОЛЕМІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ ЧАСУ. ДЕКЛЯРАЦІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОЛЕТАРСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ І МИСТЦІВ.

Свідомість і творчість людини цілком залежать від її
буття. Новий зміст життя викликає нові форми в мистецтві.
Отже, немає жодної рації жахатись того твердження, що у
творі повинна бути синтеза форми і змісту.
Ми рішуче становимось проти формули «мистецтво
для мистецтва». Це реакційна ідея, що тягне молоді сили
до старих відживаючих традицій, до безплідного «дека­
дентства».
Пролетарська культура виникла в процесі боротьби і є
явище клясового порядку. Але пролетарська культурна сві­
домість викристалізовується шляхом вільної дискусії між
пролетарськими мистцями всіх напрямків мистецтва.
Кого ж ми вважаємо за пролетарських мистців?
Відповідаємо коротко:
Через те, що ніяка сьогоднішня критика не може бути
точним критерієм, із котрого ми виходили б, означуючи
літературне обличчя тієї чи іншої особи, ми вважаємо, що
пролетарським мистцем має право називатись усякий ху­
дожник радянської республіки, що відчув красу, правду і
природність історичного моменту клясового перевороту,
визнав себе вселюдно пролетарським мистцем, цілком
з ‘єднавши свою долю з долею робітничої кляси, цілу свою
душу присвятивши творчій роботі для пролетарської
справи і поширення ідей комунізму.
Вважаючи, що в масі пролетарське мистецтво твори­
тиметься під безпосереднім впливом і силами індустріяль-
231 ного робітництва, федерація розуміє, що в країнах відста­
лих у час комуністичної революції окремі одиниці і навіть
цілі групи виходять з-під культурного впливу інших кляс і
культурно зливаються з робітництвом, працюючи для
нього.
Завдання федерації є представити в художній творчості,
могутній момент перелому і уловити побут переходової
доби революції. В аналізі хороби і пристосування психік
численних соціяльних верств найдемо нові шляхи для утво­
рення пролетарської культури і нових здорових характерів
майбутнього.
Ми розуміємо федерацію не як анархізм даної групи
(приклад — вільна спілка вільних осіб), а лише як запе­
речення національного мистецтва.
Члени федерації творять різними мовами і відповідно
поділяються на секції мов, які зфедеровані в єдиний, цілком
неподільний колектив.
Федерація виходить із принципу колективної творчости,
розуміючи її не тільки як творчість одиниці, відбиваючої
настрій колективу, але і літерально, яко гуртову працю
для створення єдиного твору мистецтва.
З другого боку, пролетарський письменник пише так,
як він хоче, себто сам вибирає собі методи творчости.
Федерація вважає, що такий принцип є найпевніший, бо, з
одного боку, ідучи до одної мети різними шляхами, ми
скоріше найдемо те, що шукаємо, з другого — там, де
шукання, там є життя.
Тому федерація оголошує добу шукань у пролетарсь­
кому мистецтві. Звичайно, шукання бувають різні і час­
тенько приводять до помилок. Тоді відповідальність за
помилки бере на себе весь колектив.
Ми категорично заявляємо, що всіх письменників фе­
дерації, котрі не будуть придержуватись нашої програми і
підуть старими стежками міщанської ідеології або стеж­
ками зоологічного націоналізму, будемо виключати з на­
шого колективу. Коли пролетарський письменник забуде,
що він спалив за собою мости феодальної й буржуазної
естетики, піде шляхом футуристичних безмайбутників та
других формалістичних шкіл буржуазного походження або
232
забреде до декаденства й залізне в нетрі його індивідуа­
лізму, то й такого «товариша» прийдеться відкинути од
нашого колективу.
Розуміючи, що від помилок ніхто не гарантований, за­
являємо, з другого боку, що федерація буде пильно сте­
жити за такими помилками і витравляти їх не жандарсь-
кими прийомами, а шляхом вільної дискусії в межах това­
риської колективної дисципліни.
Федерація викидає гасло: до загальнолюдського мис­
тецтва, до комунізму через полум’я дебатів, дискусій,
полеміки внутрі самої федерації пролетарських письмен­
ників. Критика ідеологів буржуазного мистецтва не є для
нас авторитет. Ми з нею не рахуємося. Але час уже й
виходити із сонного болота самозакохання і покинути
вихваляти один одного. Не розпорошуючи своїх сил і
тримаючи організацію в певній дисципліні духу, пора вже
шукати імпульсів щодо поступу в критичному відношенні
до своїх однодумців, відкидаючи буржуазну саморекляму
в мистецтві.
Пора стати пролетарському мистецтву на нові рейки.
Розвиток індустріяльного пролетаріяту йде на Україні
на кошти раз-у-раз підходячих селянських резервів. Отже
виховувати цей пролетаріят виключно на російській мові
— це значить затримувати його культурний розвій, це
значить робити з нього т. зв. «перевертнів-хахлів» з
низьким культурним світоглядом.
В умовах робітничо-селянської державности, в умовах
диктатури пролетаріяту ми позбавляємось примусової ру­
сифікації, що дає можливість спролетаризованому селяни­
нові зробитись свідомим членом, творцем комуністичного
суспільства.
Цим, звичайно, не вичерпуються погляди і завдання,
котрі становить перед собою федерація. В своїй деклярації
ми хотіли тільки накреслити ті основні риси організацій,
котрими ми відрізняємось від інших літературних об’єд­
нань.
Фактичні справки:
Незабаром ініціятивна група скликає Всеукраїнський
з’їзд пролетарських письменників. Посилати будуть своїх
233 представників усі філії федерації, що стихійно утворились
на території радянських республік. Крім того, на з’їзд, бу­
дуть запрошені всі письменники, що поділяють основні
думки федерації.
Газета «Арена» приймає літературний і дискусійний ма-
теріял як від членів федерації, так і від бажаючих вступити
в дискусію.
Харків, дня 16 січня (1922 року старої ери), революції
року п’ятого.
УПОВНОВАЖЕНІ ЧЛЕНИ ФЕДЕРАЦІЇ:
Харків — Українська секція: Микола Хвильовий
Російська секція — Віра Стрєльнікова,
Емануїл Хазін, Микола Розанельський
Київ — Валеріям Поліщук
Москва — Володимир Гадзінський
«Арена» ч. 1. Харків, 1922

Категорія: Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.