Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

ПОЕЗІЯ ПРАЦІ. «МОЛОДІСТЬ», КНИГА М. ХВИЛЬОВОГО

Коли б мені сказали схарактеризувати в двох-трьох
словах книжечку поезій Миколи Хвильового «Молодість»,
то я сказав би:
— «це поезія метальообробчої індустрії».
Такої суто робітничої по духу книжки у нас ще не було,
бо відчування робітника, а не споглядача праці, в копаль­
нях та на літейних заводах ще ніхто не передавав. Час для
такої праці тепер.
Ширше сказати — «Молодість» — це книжечка праці,
поезія якої витримана в найбільш ясно накреслених тонах.
Творив Хвильовий її до «Електричного віку», але на мою
думку й відчуванням вона більш пролетарська, більш одно-
цільна — цілком без літературних впливів і традицій укра­
їнської поезії (за винятком пари віршиків), які помічаються
уоіепв поІепБ у «Досвітніх симфоніях». «Молодість» — ву­
зенька, не заглиблена, без широких перспектив, які висту­
пають у «Досвітніх симфоніях» — зате вона ясна, як
кришталь.
Перший вірш у «Молодості», так би мовити програ­
мовий, де змальовано розрив Хвильового з селом, бо міц­
ніший був поклик заводу, рудні й вони перемогли.
Цегельні, цукроварні
Хапайте неба смак —
Ківші несу з броварні
І блискавку-маяк.
1 В. Сонцвіт [Поліщук Валеріян] «Поезія праці», «Шляхи мистецтва»,
ч. 2 (4), Харків, 1922, стор. 61-62. Родився я у клуні,
В степах мантачив сміх,
Виховувався в буйних
Просторах золотих.
Але колись заводи
Покликали міцніш
І я в лани, городи
Встромив забуття ніж.
Поручкався з телицею,
Коню, волам вклонивсь
І до заліза й криці
Хлопчиськом покотивсь.
Бурлака, молодий хлопчисько пішов шукати долі на
завод (Форма така народна відчувається наче з пісні про
ярему «Літом я родився в полі при огні…» Взагалі Хви­
льовий один з поетів, що вийшли з глибин народу й на­
родної творчости і книжність, якою він іноді блискає, не
може, й не вислоняє тієї кінетичної сили народної твор­
чости, що весь час проривається з творів М. Хвильового).
Пішов хлопчисько — жебраком, залишив «степ рясний».
Мати (може це мати-земля, широкий лан) жалкує свого
сина. На це відповідь:
Не шкодуй, моя мила мати,
Що я степ рясний залишив —
Я говірку свою кострубату
Заплітаю в русявий кужіль.
Ледве ранок тремтячий, рожевий
Оголити темряву підскоче,
Я, як сонце безкрайо веселе,
На завод положу свої очі.
І так відчування Хвильового — відчування різного роду
праці. Навіть всі образи книжки «Молодість» мають в собі
елемент праці. Коли він малює, цебто коли —
374
По даху мій квач пливе,
Пливе, пливе, пливе…
Чую…
Неначе поруч хтось зі мною
І ніби другий
Квачує іншою рукою…
Незримі рухи…
Стій!..
…І розсміявся раптом дзвінко:
То пензель — промінь золотий
В покрівлю заздро з чохом дзінькав.
Тут картина-образ, де промінь сонця так само малює
по даху, як пензель. В прекрасному віршові «Пісня гро­
мовиці» образ дощу відчуває поет як шиття кравця, де
бульки — голки, а дощ — білії рядочки під стьобанням
голки «Вперед, вперед! бігом, бігом!..»
Це тому, що Хвильовий поет індустрії, він любить —
По машинах очима плигать…
Все полапать, пізнать,
бо для нього «життя, громострільний коваль».
Соняшну силу Хвильовий відчуває так:
Рудії соняшні м’язи
В обіймах міцно тиснуть — тиснуть… ‘
А вагу спеки (знову елемент праці!)
Гнідої спеки оберемок
Лежить у мене на спині.
Найбільш характериними для цілої книжки треба виз­
нати вірші, де показана краса фабрики і праці в заводсь­
кому оточенні, написаними з любов’ю людини рідної тим
обставинам, де поезія метальообробчої індустрії найшла
свого співця — це «Біля коксової печі» й «Молотки».
Зате найбільш досконалим як формою, так змістом, образами, багатим алітераціями й психологічно правдивим
віршем з цілої книжечки треба визнати «Швець працює».
Він такий простий, але такий близький кожному не тільки
шевцеві, але й тому, хто приходив до швальні, а майстер,
працюючи, казав:
Це я вам —
Чобітки…
Образи праці і радість, справжня радість, що заражає.
Алітерації, звуконаслідування:
Дратва шиє, шаркотить,
Шешел в шварі… Шив я, шив я…
Вклеєно в книжку недоречі лише два уривки, на які
раджу читачам уваги не звертати — це імажиністська кухня
та ще й штучна. Вона чужа для Хвильового, бо він поет з
душею робітника, що стоїть на ґрунті народної творчости,
беручи з її невичерпного резервуару. Книжка «Молодість»
найбільш пролетарська (робітнича) зі всіх, які з’явились в
українській літературі за часів революції.
Василій Сонцвіт

Категорія: Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.