Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

Лист Миколи Куліша до Аркадія Любченка

Привіт тобі, Арко, завдовжки від Харкова до Азовсь­
кого моря. Не писав, бо перебував у стані такої «малан-
холії», що здавалось немов усе життя, увесь світ то є РСІ
— Утодік, Утодік — РСІ — драмсоюз — Утодік — РСІ.22
Спасибі Григоровичу,23 взяв мене із собою на полювання…
Спочатку він подарував мені сетера Джоя (ти мабуть знаєш
це щеня — їх у Гр. двоє). Як почав цей Джой вставати о
3-ій годині ранку, як почав будити мене, щоб я вів його
«до вєтру», як почав, як почав… Напала на його «швидка
настя», потому трапилося щось подібне до чумки. Словом,
Арко дорогий, меланхолія моя почала проходити, бо Чі
суток довелось витрачати на Джоя… Я його ще й купаю
та привчаю до елементарних навичок охотицької собаки.
Побував з ним уже і в ветлікаря, словом сказати, насо-
бачився.
22
РСІ — Робітничо-Селянська Інспекція, радянський державний кон­
трольний орган.
Утодік — Українське товариство драматургів і композиторів.
23
Микола Григорович Хвильовий.
624
* * *
Так ото ж пишу, Григорович узяв мене на полювання.
Вибув я там два дні. У листі не хочу про це полювання
писати. Краще як приїдеш, тоді розповім. Наслідок —
«маланхолія» моя розвіялась, туманцем залишилась десь
на болотах і озерцях, і я оце приступив до роботи, а перш
за все вирішив написати тобі листа.
Нічого особливого, хоча деякі новини є. У сірій, осін­
ній далині замиготіла якась пляма, якийсь немов просвіт
блискнув… Подивимось, що й як далі буде. Приїхав Ю.
Яновськ., вернувся з Москви Мишко Я.,24 бачив я ще де­
кого. Проте якось хмуро й байдужо усі себе почувають.
Ніколи ще на літературному фронті не було так нудно й
буденно. Сіро, якась апатія, мжичка. Оце може приїзд
Стефаника25 трошки сколихне всіх, розвіє дрімки й нудьгу.
А має він приїхати незабаром (лікуватиметься в Одесі,
кажуть). Ну, готують йому зустріч і т. і. Так от може цей
приїзд розбурхає літературне життя. Якщо Озівське море
не таке вже тепле, якщо і там нема сонця, то кидай Маріу-
піль, Арко, і приїзди.
П.С. А знаєш — постаріли ми. Оце уночі верталися з
Григоровичем з полювання, ждали поїзда на півстанку,
так Грогорович між іншим сказав, що «беруть літа своє,
не так уже пахне життя, як пахло воно п’ять, навіть три
роки назад».
Мені страшенно стало жаль чогось. І Григоровича ста­
ло жаль… на полустанку (а він його оспівав у своїх синіх
етюдах, пам’ятаєш?).
Ну, от приїзди, Аркадіє.
Харків Тисну руку,
10. IX. 28 Твій МК
24
Михайло Яловий.
25
Стефаник, Василь (1871-1936), жив і працював у Галичині, що на­
лежала тоді до Польщі. Нарком Освіти України Микола Скрипник, на
відзначення заслуг В. Стефаника в українській літературі та щоб підкрес­
лити неподільність українського народу і його культури, саме тоді приз­
начив йому досмертну пенсію й офіційно запросив на відвідини. Україн­
ська громадськість Харкова і Києва, як з цього листа навіть видно,
активно готувалася до святкової зустрічі великого українського письмен­
ника. З цілого ряду причин В. Стефаник не відвідав Харкова та Києва.

Категорія: Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.