Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

ОСІННІЙ ПРОМІНЬ

З Григорія Петникова
І
Іскряній електричній, незбагненній
Цих фюкадло злотолистя в’ю
Цих от «лао», що плинуть рікою,
Цих очей пізнаю по тобі.
Цих очей м’єї Дзіни і Мверу
На берегах потаємних зіниць
Я сказав і дзвональне древо
Зацвіло, зацвіло, повело.
Повело, як сліпого вожатий
По ціхах в невідомий чапаж,
Де облизують лінь ведмежата,
Де повітря хвилює мене.
Де і вечір несе в’язанку
На раменах в далеких горах —
Там згадаю тривожно Сузані
І зведу машинально курок.
2
Цей акростих (Коряк В.) теж узято з журн. «Арена», ч. 1. 1922, стор.
19, де був опублікований під псевдонімом Хвильового — Максим Заноза.
686
2
І хай невзначайний звід
Вплететься в наскрізну осінь —
Я буду за тобою, як Хозе,
Стежити і забарно любити.
Вам би сковзити, співати —
Синім дахом світу;
Потім, зібравши роси,
Дзвональну краплю випити.
Вам би от це та день,
Тінь (налетіла в клені)
Золото листя рань.
Млоді зичливе лоно.
Ти полюбима любимо —
Хіба присниться? Навіть візьму —
Буду ховати, як спокій, як злодій,
Або впадати рікою, сріблястям.
Переклав з рос. С. Король [М. Хвильовий]
«Червоний шлях», ч. 6-7. 1923, стор. 43

Категорія: Микола Хвильовий. Твори в п'ятьох тома. ТОМ 5

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.