Аркадій ЛЮБЧЕНКО - ВИБРАНІ ТВОРИ

Аркадій ЛЮБЧЕНКО — ВЕРТЕП (НАКАЗ)

Програму скінчено. Завіса поволі гасне.

Ми вам не граємо напутного марша. Ми лише просто ка­жемо: добра вам путь, ішовши.

Йдіть, не забуваючи:

—        що шалено-швидко пролітають наші дні. мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці, пропливають, як гордовито задумані кораблі, наші роки, щоб не вернутись. Але прекрасно, що є можливість любити колишнш біль і суму­вати за колишньою радістю. Бо це дає невичерпні скарби, бо це значить день у день непереможно хотіти нового болю и нової радості, безнастанно й глибоко любити життя. Це значить: день у день якнайбільше змагатись, будувати, жити, любити.

Любіть! )                                                 .

_ коли легесенькі бризки підстрибують І обсипають 00- личчя. коли в грудях гнучко й лоскотно розгортається якась невідома пружина, коли хочеться полоснути ножем по немож­ливих заслонах, коли хочеться владно полетіти у просторінь, коли ви без глуму, але рішуче перехоплюєтесь через могили й розумієте невгавучу многострунну комашню, коли ви чує­те, як дихає земля, й обіймаєте землю, —то скільки б не оуло

 

„„іи хто — хто посміє сказати, що ви не вам років- лі*

Будьте молоді.                                                               _

11  бо тут визнають тільки сміливих і здібних, тут об- ть ласкою тільки імкливих та енергійних, тут, сві- даРо йдучи на страту, почувають себе тільки щасливими: Дтже не тлітимуть десь надарма, адже поспішно збиратимуть всю свою міць, щоб побачити, як радісно й вдячно палає вона на спільному вогнищі.

Збирайте, несіть!

_ а маленька дівчинка — велика радість, великий хи­мерник. великий бунтар і жорстокий сміливець, що заслуговує тільки на прощення та любов і завжди нагадує давню азіятсь- ку мудрість: нарід, шо не любить дітей, не має майбутнього.

Пам’ятайте:

—  наша молодь, напоєна південним сонцем, насичена південною свіжиною й завзяттям, молодь, що ніколи не схи­лить голови, що ступає твердо, дивиться сміливо, — вона в своїй більшості кріпка, як сама земля. Треба, щоб і меншість стала такою ж.

Зробіть!

—  що швидше порвемо у взаєминах облуду хворобливих загадковостей, що більше будемо шанувати простою шано­бою, яка не принижує, що швидше розстріляємо рабів і влас­ного самодурства і самодурства інших, а цим самим почнемо поважати людей за те, що вони люди, — то швидше й найпо­мітніше з’явиться якраз у нас нова Жінка і стане у всій своїй непохитній величній красі.

Шануйте її, коли хочете шанувати себе!

—  дуже рідко падають із чужих риштувань, найчастіше падають з власних, падають невправні і лише тоді розумі­ють, що до перемоги безліч вимог. Перемога дається тільки тому, хто. скупчивши сили, вміє швидко рухатись і володіти Цифрами.

Умійте!

—бо наші дві це той колір, що біль перетворює в радість ‘• Раз полонивши, не пустить назад, бадьорний колір нестрим­них палахтінь.

Хай він яріє, п’янка справдешня радість!

 

330


Аркадій Люоченко. ВИБРАНІ ТВОРИ


Хай будуть повні ваші серця, як повні бувають келехи.

Хай повсякчасно й повсюдно діють протиріччя, що ру­хають все вперед.

Хай живе все, що ненавидить морок і любить силу, все, що не знає спокою й зневіри, бо довкола багато ще в нас ціли­ни й багато-багато весен попереду.

Бо вже вклоняються химери давнизни, вже упокорено сте­ляться простори.

Добра вам путь, ішовши!


Харків, 1929 р.
Категорія: Аркадій ЛЮБЧЕНКО - ВИБРАНІ ТВОРИ

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.