ОСКАР ВАЙЛЬД — ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ

ПЕРЕДМОВА

«Художник — той, хто створює прекрасне.

І • • •

‘Гой, хто в прекрасному бачить погане, — людина зіпсута і до того «і зіпсутість не робить її привабливою. Це великий гріх.

Той, хто здатний в прекрасному узріти його високе значення, — н юдина культурна. Вона не безнадійна.

Але обранець — той, хто в прекрасному бачить лише одне: Красу.

Немає книг моральних чи аморальних. Є книги добре написані ибо написані погано. От і все.

Художник не прагне чогось доводити. … Художник не мораліст.

…По суті, Мистецтво — свічадо, яке віддзеркалює того, хто в ньо­го вдивляється, та аж ніяк не життя.

…Будь-яке мистецтво цілковито марне».

РОЗДІЛ І

Літнього сонячного дня талановитий художник Безіл Холлуорд у гиоїй майстерні завершує нове творіння. За роботою спостерігає його друг лорд Генрі Воттон, епікуреєць і гедоніст, людина часом цинічна, проте надзвичайно дотепна, із своєю власною філософією, «Принц Парадоксів». Безіл малює портрет юнака, з яким нещодавно позна- ІІомився. Він перебуває в цілковитому захопленні від свого нового ішпйомого, від його молодості, краси і чистоти його серця. Наразі Холлуорд створює найкращу свою картину, і його друг радо з цим по­годжується. Генрі радить відіслати цей шедевр на виставку, та Безіл иідмовляється: «Я вклав у нього надто багато себе… Я мимоволі ви- I жзив у цьому портреті ту незбагненну закоханість художника… В це полотно я вклав вельми багато душі…» — пояснює він. Художник оповідає лорду Генрі про своє знайомство з цим юнаком, про його не- іиювимий вплив, що допоміг Безілу «вперше побачити в звичайному лісовому пейзажі диво», яке той завжди шукав і не міг знайти. Аж ось лакей доповідає шзо прихід Доріана Грея — саме так звуть цього юнака. Лорд Генрі хоче будь-що познайомитись з цим незвичайним хлопцем, але Холлуорд застерігає його: «Доріан Грей — мій найкра­щий друг. У нього відкрита і світла душа… Дивися, Гаррі, не зіпсуй його! Твій вплив був би згубний для нього». Та лорд Генрі тільки за­сміявся і потяг Холлуорда в дім.


149

 

ОСКАР ВАЙЛЬД. Портрет Доріана Грея


РОЗДІЛ II