Пропонована праця складається з двох цілком автономних і водночас об’єднаних за змістом і структурною частин — морфології та синтаксису, що в класичному вузькому розумінні охоплюють увесь спектр граматики. Широкий підхід до граматичних проблем цілком логічно репрезентує, крім морфології і синтаксису, також і фонетику-фоноло- гію, словотвір, почасти лексичну семантику і граматичну стилістику. Щоправда, у сучасному власне-науковому (науково-теоретичному) і на- уково-прикладному світі під граматикою розуміють надто широкий спектр проблем, поширюючи її й на лексикографію, і на закономірності текстотворення та ін. Такий підхід ніякою мірою не суперечить кваліфікаційним і класифікаційним параметрам граматичної науки, що в усі часи прагнула дисциплінувати думку, надати їй стрункості, водночас граматика цілком справедливо корелювала з логікою думки, із закономірностями філософського розуміння. Категорійно-мовний світ безпосередньо співвіднесений не тільки і не стільки із завданнями комунікації, скільки із когнітивними, репрезентативними та іншими аспектами людської особистості, особистісно-творчого е§о. Тому в цій праці висвітлено тільки власне-ядро української граматики із суто авторськими підходами до розгляду цілого спектра морфологічних і синтаксичних аспектів.
Пропонована монографія охоплює різноманітні вияви граматичного ладу сучасної української мови, у ній реалізована спроба простежити особливості, напрями взаємодії мовних фактів різних ярусів, прагнення встановити закономірності їхнього взаємопроникнення, взаємозумовленості, взаємовияву тощо. Відомо, що жоден окремо взятий мовний факт не здатний вмістити всю повноту інформації про мову взагалі. Носієм такої інформації є не окремо взятий факт, а вся їхня сукупність. Написання роботи значною мірою зумовлене сучасними новаторськими підходами до тлумачення мовних явищ (пор. праці І. Р. Вихованця), у яких розглядаються морфологічні й синтаксичні (і ширше — граматичні явища) форми у різноманітних виявах, пропонуються поєднання функціонально-комунікативних, функціонально-когні- тивних, функціонально-семантичних параметрів із традиційними методиками аналізу, що загалом продовжує концептуальне тлумачення мовних явищ О. О. Потебнею, О. О. Шахматовим, І. О. Бодуеном де Куртене, Є. К. Тимченком, В. Сімовичем та ін. |
4 |
Від автора |
У пропонованій праці розглядаються морфологічні і синтаксичні одиниці в різноманітних ієрархічно-системних відношеннях, аналізується система і структура морфологічних категорій української мови, простежується місце морфологічних категорій у граматичному ладі української мови. Включено також у монографію розгляд проблем текстової лінгвістики, що сьогодні набула поняттєво-категорійного апарату.
Пропоноване тлумачення морфологічних і синтаксичних явищ значною мірою визначене тривалими їхніми інтерпретаціями в студентській аудиторії, прагненням віднайти правильне розв’язання назрілої тієї чи іншої проблеми. Відштовхуючись від нерівнорядних і неоднозначних тлумачень морфологічних і синтаксичних одиниць у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці, автор запропонував власне бачення кожної з них із послідовним виявом функціонально-семантичної специфіки та встановленням їхніх функціонально-семантичних парадигм. Кожен із розділів пропонованої праці міг би стати окремою монографією. Цим пояснюється стислість викладу і прагнення подати весь перелік проблем, запропонувавши певною мірою їхнє відносне (аж ніяк не абсолютне) розв’язання, що здебільшого спрямоване у майбутній глибший аналіз того чи іншого лінгвістичного факту. Автор прагнув поєднати ґрунтовне теоретичне тлумачення певного лінгвістичного факту з послідовним підтвердженням наведених міркувань широким фактичним матеріалом, що загалом постає виправданим, оскільки засвідчує не тільки теоретично-постулатні узагальнення, але й відображає особливості вияву тієї чи іншої аналізованої форми у сучасній мові. |