СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ: Мегадайджест: Російська та зарубіжна література. 10—11 (12) класи (Стислі перекази)

ФЕДЕРІКО ГАРСІЯ ЛОРКА — МИЛОДАНКА Й ВІТЕР

Вибубнює Милоданка на місяці-тамбурині, ходить стежкою надвоє — по кришталю й по лаврині.

Од баского ритму втікши, падає беззорна тиша там, де море б’ється в ніч, що за всі моря рибніша.


На горі, на верхогір’ї, сплять озброєні гвардійці — білі вежі стережуть, де живуть пани англійці.

А морськії циганчата жартом кидають, дивіться, равликові халабудки і соснове яре віття.

Вибубнює Милоданка на місяці-тамбурині… як зачув її, схопився вітер, левень незборимий. Нагий святий Христофор богославець юродивий, на циганку поглядає, гра на гайді невидимій: «Дівчино, моя лелітко, дай піднять твою хламидку, розкрий перстам моїм древнім твого лона лазур-квітку!»

Кида бубон Милоданка і тіка — стояти ні з ким… Вітрюган жене за нею із мечем полум’янистим.

Море хмуриться прибоєм, блякнуть злякані маслини, квилять флейти темноти, бамка гонг гірського снігу.

Тікай, тікай, Милоданко, зловить тебе зелен вітер! Тікай, тікай, Милоданко, близько вже несамовитий!

То сатир огнеязикий, рясно зорями повитий.

Перелякана циганка вбігла-впала в кам’яницю, де живе англійський консул вище за гірські ялиці.

Потривожені тим криком, підхопились три гвардійці, на них чорнії шинелі і пілотки, як годиться.

Вже англієць Милоданці молока налив — на, випий! — підніс чарку ялівцівки, та вона не хоче пити.

Плачучи, оповідає, що мусила натерпіться, а на даху лютий вітер рве зубами черепицю.

 

Категорія: СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ: Мегадайджест: Російська та зарубіжна література. 10—11 (12) класи (Стислі перекази)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.