СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ: Мегадайджест: Російська та зарубіжна література. 10—11 (12) класи (Стислі перекази)

ТОМАС МАНН — МАРІО І ЧАРІВНИК

Дія відбувається в маленькому курортному містечку Toppe ді нере на узбережжі Тірренського моря. Воно завжди вабило до гостей з усіх країн, та середина серпня була саме розпалом сезону італійців, а тому ця пора не зовсім сприятлива для чужинців. І річ в тому, що бракувало місць, а в тому, як ставилися італійці до о підкреслено виокремлюючи їх. Про це свідчили кілька прикрих падків, що сталися з родиною чужинців, від імені яких ведеться’ повідь. Одного разу для них не знайшлося місця на веранді під патичними ліхтариками, хоч як цього хотіли діти і хоч місця й будХ але «для наших клієнтів». Іншого разу родина якогось італійсьЯИ го князя почала вимагати обстеження молодшої дитини оповід^Н бо та ще іноді кашляла вночі після перенесеної хвороби. І хоч лімЯ підтвердив, що дитина здорова, довелося їм переселитися не те^^| у флігель, як їм запропонували, а до іншого пансіонату, настільні неприємним було ставлення до них. Вони оселилися в сеньйориіМ джольєрі, веселої й приємної жінки, яка була колись костюмери|^| і супутницею великої Дузе. Але нікуди було дітися від зарозумінні го ставлення до чужинців навіть на пляжі, де й самі батьки, замівЖ мирити дітей у їхніх дрібних непорозуміннях, ще більше розпалили ли ворожнечу до «чужих». Виразником цих настроїв був дванпдцЛ» тирічний хлопчик Фуджеро, дитина примхлива, недобра, яка/^И те, твердо засвоїла зміст промов старших про гідність і велич Італ|^| Отож коли маленька худенька дівчинка років семи пробігла кі.в.мі метрів до моря голенькою, аби сполоснути купальник, той Фуда^В ро засвистів чи не першим, і одразу знайшовся чоловік у міської«

фраку, зовсім недоречному на пляжі, який зробив з усього пока -……………………….

сцену неповаги іноземців до італійської моралі, потягнув батьків^^И вчинки до поліції, де їх оштрафували. Не раз після того оповідач тав себе, чи не краще було б тоді ж і поїхати звідти, бо принаймні^И довелося б пережити зловісну подію з Чіполло.

Кавальєре Чіполло, як було оголошено скрізь у афішах, — «ішцЛ дрівний віртуоз, майстер розважати публіку, ілюзіоніст» і «чар|3 ник». Увечері усі зібралися до відкритої «зали», яка була прості, дощаною халабудою, де не всі змогли сісти, багатьом людям з прйЖ стих довелося стояти у проході. Але Чіполло все не було, тож то не спізнився, хоч як пізно б не прийшов. Той змусив себе почеи^И ти. Та й потім, коли прийшов, не дуже поспішав розпочинати. обожнював себе набагато більше, аніж публіку. Виглядав він дивіЛ З одного боку, було в ньому щось від блазня XVIII століття, а з ініпвГ го, «в його поставі, у виразі обличчя, в манерах не було й натяку 390

 

ТОМАС МАНН. Маріо і чарівник


(ітівливість чи клоунаду: навпаки, в ньому прозирали якась суво- П-, нехіть до всього смішного, часом понура гордість, а також під- рцглена гідність і самовдоволення, властиві каліці» (як пізніше ви­лося, в нього був горб). Отож він спочатку запалив просто на сцені «іінчіі сигарети, а потім ще й налив собі чарку й випив. Потім час Я часу він робив це знову й знову. Нарешті хтось нетерпляче крик­и йому привітання, зазначивши, що він сам мав давно це зробити м. Тоді Чіполло, побачивши, хто це казав, підійшов ближче до смі- ого хлопця з курткою через плече й глузливо спитав, чи він за­няли робить тільки те, що хоче, чи вважає себе вихованою людиною, І! т римавши ствердну відповідь, якось пильно подивився на нього й иіугіїв того показати язика публіці. На якийсь час хлопець знітив- |я Та коли Чіполло викликав на сцену двох простих парубків з тих, »<> гояли попід стінами (благородну публіку він не зачіпав) і почав



 Існувати з них, бо вони не вміли писати, хлопець знову обізвався.
Ми теж нічим не поступався Чіполло в дотепах і володінні мовою.

Іди а к чарівник змусив його силою гіпнозу скрутитися від болю на
PVix у публіки, та після того вигуки «браво» лунали все ж не тільки
р* мдресу Чіполло, а й сміливого хлопця. Потім він показав трюк із
ШИ|і|>пми, не погребувавши при цьому позбиткуватися з іноземців,
МІ е знали італійської назви цифр. Далі він зірвав оплески за фо-
»V і картами. Потім прочитав минуле сеньйори Анджольєрі, згадав-
про Елеонору Дузе. Усі знали про це й оцінили інтуїцію Чіполло.

к’ коли скінчився антракт, почалося інше дійство. Чіполло був, як Ьидно, один з найсильніших гіпнотизерів, а що використовувати гін- іаборонено, то він вдавав із себе штукаря. «Дві речі відігравали у (його) успіхах: чарка для підкріплення і нагайка з руків’ям

>                                                                                                                                                                                                              формі пазура» — явний символ влади. Потім він провів дослід над Мнпком, який в усьому його слухавсь, і всі жаліли молодого паруб- Чалі Чіполло, побачивши раніше вразливість пані Анджольєрі, мусив її йти за ним і не слухати закликів свого чоловіка, якого до- •іи до відчаю. Він довго не міг заспокоїтися й почувався нещасним, В» його так жорстоко прилюдно підняли на глум. Ніхто в залі не міг ЮИіииатися майстерності гіпнозу. Ось він пальцем покликав до себе іфіиріо, кельнера з кав’ярні. Маріо був привітним гарним хлопцем, ||іі|швним, чемним, його всі любили за веселу вдачу. Він був явно не- ■ідополений, що його кличе Чіполло, але не міг опиратися й пішов Ви нього на сцену. Той почав розпитувати Маріо про його ім’я, про і»’Поту, а потім почав публічно розпитувати про його особисте жит- t»i. а коли Маріо спробував утекти після цього допиту, той повернув шоііця і почав удавати з себе його кохану дівчину Сільвестру, вима­.                           391

 

ТОМАС МАНН. Маріо і чарівник

 

гаючи, щоб Маріо його поцілував. Це було жахливе видовище. Щ селився хіба що той юнак з курткою, перекинутою через плече.П також зазнав на собі силу гіпнозу Чіполло ще на початку. У залі] раз запанувала мертва тиша, бо всі були прикро вражені. Пару] відсахнувся від Чіполло, щойно той ляснув нагайкою. Маріо сп на сцені, «притискаючи то одну, то другу руку до своїх споганеї уст; раптом він ударив кісточками пальців себе по скронях, ] нувсь і кинувся східцями вниз під оплески глядачів. Чіполло, склі| ши руки на колінах, глузливо знизав плечима. Уже внизу Маріо їГ нацька круто обернувся на бігу, скинув руку вгору, і крізь оплескі сміх прорвалося два короткі, оглушливі постріли».

Одразу стало тихо. Чіполло схопився зі стільця, простяг румі ніби намагаючись крикнути: «Геть від мене» і впав — «нерухомі безладна купа одягу й кривих кісток».

Усі заметушилися злякано, хтось виводив дітей, хтось кинувся лікаря, хтось відбирати пістолет у Маріо, що легко віддав йоЦ приголомшений таким поворотом подій.

«Жахливий, фатальний кінець. А все-таки він приніс визволі] ня так почував я тоді, так почуваю тепер і не можу інакше!»

 

Категорія: СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ: Мегадайджест: Російська та зарубіжна література. 10—11 (12) класи (Стислі перекази)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.