ВІТЕЗСЛАВ НЕЗВАЛ — РОНДЕЛЬ («Ти прости…»)

Ти прости і не сердься, що тебе я так палко цілую в думках. Неприступність твою і величчя твоє — все думки підкорили. Цей цілунок — мов голуб біблійський в чужих небесах, тож навіщо йому підрізати осяяні крила?

Як монашка-дівча, що на хвильку забула про страх, мій цілунок із келії втік. Воля квітам пелюстки розкрила.

Ти прости і не сердься, що тебе я так палко цілую в думках. Неприступність твою і величчя твоє — все думки підкорили.

Наша ніч — наче ніч Ренесансу. Нас тайна покрила.

Ти скидаєш свої рукавички. І я на губах

чую пальчиків трепет. Чую крилець розвітрений змах.

Голубами злетіли цілунки у ніч нашу милу.

Ти прости і не сердься, що тебе я так палко цілую в думках.

 

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.