Ти прости і не сердься, що тебе я так палко цілую в думках. Неприступність твою і величчя твоє — все думки підкорили. Цей цілунок — мов голуб біблійський в чужих небесах, тож навіщо йому підрізати осяяні крила?
Як монашка-дівча, що на хвильку забула про страх, мій цілунок із келії втік. Воля квітам пелюстки розкрила. Ти прости і не сердься, що тебе я так палко цілую в думках. Неприступність твою і величчя твоє — все думки підкорили. |
Наша ніч — наче ніч Ренесансу. Нас тайна покрила.
Ти скидаєш свої рукавички. І я на губах чую пальчиків трепет. Чую крилець розвітрений змах. Голубами злетіли цілунки у ніч нашу милу. Ти прости і не сердься, що тебе я так палко цілую в думках. |