СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ: Мегадайджест: Російська та зарубіжна література. 10—11 (12) класи (Стислі перекази)

ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ — СКОТОФЕРМА

Повість-притча

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

Хазяїн Менора містер Джонс запер на ніч курники, націдив к, пива з бочки і завалився на ліжко, де вже похропувала місіс Дя«

Як тільки світло у спальні погасло, усе господарство заворґ лось. Ще вдень рознеслася новина, що минулої ночі старому к Майору наснився сон і він хоче всім розповісти дивину. «Пер прибігли три собаки: Блюбель, Джессі, Пінчер, а потім свині*, к корови, вівці зайняли місця на соломі, голуби розсілися на кро Кловер, кобила середніх років, Боксер, здоровенний, але не дуже зумний кінь, коза Мюріель, дуже старий осел Бенджамін, дурне біла кобилка красуня Моллі намагалися вмоститися так, щоб не давити Осиротілих каченят. Останньою прийшла кішка, яка зіг ся в теплі, заснула і пропустила мимо вух усе до єдиного слова.

Майор спочатку довго говорив про сутність буття, про кор нещасливе життя тварин, про їхню неволю і залежність від ха про те, що всі плоди їхньої праці дістаються людям.

«Люди — єдині живі істоти, які… не дають молока, не нес^ яєць, вони дуже слабкі, щоб тягти за собою плуг, і бігають так вільно, що не можуть піймати навіть кролика». Але саме люди поряджаються тваринами. Тому домашні тварини мають об єд ся проти свого ворога — Людини.

Після довгої передмови Майор розповів свій сон про землю, М вона стане після зникнення людини. А потім він заспівав давно за ту пісеньку про те, що світ насилля тварини знищать, влада д гих впаде, і тоді товариство заживе щасливо. Усі присутні підхо пісню і співали б, мабуть, усю ніч, якби не розбудили містера Дэ| са. Хазяїн ферми схопив рушницю і вистрілив у темноту. Переля тварини розбіглися по своїх кутках.

РОЗДІЛ ДРУГИЙ

Через три ночі старий Майор помер, але його остання промова дихнула тварин на повстання. Увесь тягар його організації ліг плечі свиней. У цій справі особливо виділялися два племінних к ни, Наполеон і Сніжок. їм допомагав маленький кабанчик Вис5 який був гарним оратором.

«Ці троє розвинули вчення старого Майора в систему погл яку вони назвали Енімалізмом». Найвірнішими учнями виявил двоє робочих коней Боксер і Кловер.


478

 

ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. Скотоферма


Ііийшло так, що пиятики містера Джонса призвели до занепаду (м ііидарства. Голодні тварини з’їли зерно, хазяїн і робітники поча- М (шти їх. Ось тоді на Джонса і його людей з усіх боків посипались рогів і ратиць. Хазяїн і його підручні перелякалися і втекли, а Ьрини святкували перемогу. Вони спалили вуздечки, шори, утопи- ІИ кільця для ніздрів, собачі цепи, ножі. Потім Наполеон видав усім іднійну норму зерна, а собакам по два сухарі.

Наступного дня тварини влаштували святковий похід навколо


&
ми, обдивилися луки, садок, ставок, ниви, які тепер належали
. Потім вони зайшли у будинок, оглянули всі кімнати і вирішили

«обити тут музей.

Після сніданку Сніжок і Наполеон зібрали всіх тварин і повели їх

•тіни, на якій Сніжок написав Сім Заповідей:

  1. Усяка двонога істота — ворог.
  2. Усяка чотиринога істота чи птах — друг.

І <1. Тварина ніколи не носить одяг.

I. Тварина ніколи не спить у ліжку.

Іі. Тварина не п’є спиртного.

II.Жодна тварина не вбиває іншої тварини.

| 7. Усі тварини рівні.

(.’вині зуміли видоїти корів. Набралося цілих п’ять відер жирного
■нлока. Сніжок повів усе товариство в поле, а коли всі повернулися
іідому, то побачили, що Наполеон кудись подів молоко.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ

Тварини працювали, а свині робили все, щоб пристосувати зна-
«ддя праці для чотириногих робітників. Коні впрягалися в косар-

  1. м свині йшли позаду і віддавали команди. «Но-о, товаришу! Пі-
    ■пні» чи «Тпру, товаришу! Тпру!»

[ «Усе літо справи на фермі йшли як по маслу». Ніхто не лінувався.

V неділю не працювали, а після сніданку спочатку піднімали прапор,

ЦрАлений із зеленої скатерки, потім проводили загальні збори з об-
■Ямренням резолюцій, авторами яких завжди були свині. Після обі-

ішоводились гуляння та ігри. Найактивнішими завжди були Ст-

іс і Наполеон, але чомусь вони ні в чому не були згодні між собою,
(.’нині читали книги, вивчали ремесла. До осені і всі інші тварини

чилися сяк-так читати. Сніжок організовував різні Комітети: Ко-

-пт із Виробництва яєць для курей, Лігу Чистих Хвостів для корів,

імітет Перековування Диких Товаришів та багато інших. Наполе-

■не вірив у ці витівки і займався навчанням і вихованням молодого

коління: дев’ятьох щенят Джессі і Блюбель та поросят.


479

 

ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. Скотоферма


Невдовзі розкрилася таємниця зникнення молока: його пі ли в пійло свиням. Дехто почав обурюватися, але Вискун поя ЩО молоко необхідне свиням для того, щоб підтримувати їхні адже саме вони виконують керуючу роль у суспільстві. Після ц ви всі вирішили, що так воно й має бути.

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

До кінця літа чутки про події на фермі облетіли всю око Містер Джоне усім жалівся на несправедливість. Його сусіди, ількінгтон — хазяїн ферми Фоксвід, і містер Фредерік, хазяїн ми Пінчфільд, злякалися, що повстання на фермі Менор перек ся і на їхні володіння, адже по всій околиці вже прокотилася заворушень. Слухняні бики перетворювалися на звірів, вівці л; загородки, корови перекидали дійниці. І, крім того, слова гімну тварини Британії» стали відомі усім.

На початку жовтня Джоне із слугами хотів захопити ферму, жок став на чолі захисників, був поранений у битві, але зумів від яти ферму. Люди, кинувши зброю, втекли.

Усі тварини безстрашно воювали з ворогом. Лише кобилка зникла з поля бою, заховала голову в солому і так пролежала всю б Переможці зібралися разом, розповідали про свої подвиги вирішено заснувати орден «Тварина-Герой» і нагородити ним ка і Боксера, які були найхоробрішими в бою.

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ

Моллі зникла. Ніхто не знав, де вона, але через деякий час г донесли, що бачили її запряжену в красивий візок. У її підстри’ гриву було вплетено кілька яскравих стрічок. Ніхто і ніколи бід не згадував імені зрадниці.

Січень був холодний. На полях робити не було чого, і тварини ли частіше проводити мітинги і збори, на яких виявилося, що жок і Наполеон не можуть дійти згоди. Сніжок пропонував мех зувати все важке виробництво, збудувати млин, а Наполеон огод себе противником усяких нововведень. Одного дня між двома рами виникла суперечка. Раптом Наполеон дивно свиснув, п ся гавкіт, і дев’ять величезних псів кинулися на Сніжка, який устиг підскочити зі свого місця. Через хвилину він був уже за ВО| ми ферми, й, тікаючи від собак, ускочив у дірку в живоплоті і з Пси повернулися, оточили Наполеона і закрутили перед ним тами. Всі зрозуміли, що це були саме ті щенята, яких кнур узяв к на виховання і зробив із них звірів. Наполеон, оточений псами, зі 480

 

ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. СкотоФерма


іиіміст і оголосив, що віднині ранкові мітинги відміняються. У них ш: ніякої потреби, адже всі питання тепер вирішуватимуться спе- ‘и.ким Свинським Комітетом під його, Наполеона, керівництвом.

І пприни були налякані вигнанням Сніжка, виглядом страшних ріп, і тому промовчали. Вискун пояснив, що Сніжок був зрадни­ки, що це Наполеон придумав збудувати млин і розробив усі крес­лі. Дехто ще сумнівався, але їх переконали вишкірені зуби псів.

РОЗДІЛ ШОСТИЙ

І ■ Увесь цей рік тварини працювали як прокляті» по десять го- «мН ип добу, а у серпні Наполеон заявив, що віднині вони добровіль- «■ працюватимуть на будівництві млина і в неділю. Пайку скороти- наполовину, але ніхто не обурювався. Урожай зібрали поганий, і •м>мп мала бути голодною.

^ Кпмінь для млина добували в кар’єрі, і Боксер тягав великі брили.

Нкось уранці Наполеон заявив, що для млина потрібне обладнан­ій, п тому віднині Скотоферма вестиме торгівлю з сусідніми ферма- « і, Вони продадуть сіно, частину врожаю, яйця через повіреного міс-

  • пп Вімпера. Дехто із тварин намагався нагадати резолюцію, у якій <і.ііі іронялися гроші і торгівля, але Вискун за допомогою псів швидко ■Мш її порядок у головах товаришів.

Спині перебралися жити в будинок, який колись належав лю- ■ям. Тваринам знову здалося, що вони пам’ятають якусь резолюцію Шиїти цього, але Вискун зумів переконати їх. «Необхідно, сказав Шн, щоб свині розум і совість Ферми, мали спокійне місце для 1′»М>ти. І гідності Вождя (а останнім часом Вискун називав Наполе- рп лише так) більше личить жити в будинку, а не у свинарнику», «прини занепокоїлися, що свині порушують Четверту Заповідь, але #■ стіні було написано: «Тварина не спить у ліжку на простирадлі». Вискун пояснив, що ліжко — це місце, де сплять, а тому свині не по­рушують ніяких заповідей.

«До осені ’ґварини буквально падали від утоми, та були задоволені ріЛою. Рік видався важким, і запаси їжі на зиму після продажу час-


І
ииіі врожаю зерна і сіна були малі, але млин винагороджував за все.
ін був збудований уже наполовину». Боксер працював навіть уночі,

ІІ’іб скоріше завершити будівництво.

Настав листопад. Якось уночі була страшна буря, а ранком твари-

■  Іи побачили, що млин зруйновано. Наполеон сказав, що це зробив рііжок, і виніс зрадникові смертний вирок. Тварини були вражені

І їлочином свого товариша, який утік від них, але з ентузіазмом від-

■   гукнулися на заклик Наполеона відновити млин.


481

 

ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. СкотоФерма


РОЗДІЛ СЬОМИЙ

Настала сувора зима, але тварини відновлювали млин, роз чи, що зовнішній світ стежить за ними. Двоногі не вірили, щ жок розвалив млин, і запевняли, що споруда впала сама тому, ни були занадто тонкими.

Жителі Ферми працювали ще більше. Вони вирішили робити] товщими і тягали камені з кар’єру. Усіх виручали Боксер і Кло У ці дні пайку ще зменшили. Виявилося, що погано вкрита пля померзла. Тварини голодували, але цю обставину необхідно приховати від світу. «З цією метою Наполеон велів засипати ці спустілі засіки, зверху замаскувати залишками зерна й мук* якимось приводом Вімпера провели через склад, дозволивши о, оком зазирнути в засіки». Після цього Вімпер став запевняти ЩО їжі на Фермі скільки завгодно.

Але до кінця січня стало ясно, що продукти треба якось де ти. Наполеон через Вискуна передав, що тепер для курей ввод обов язкова здача яєць. їх продадуть, щоб купити зерно. Кури тувалися і почали нестися, сидячи на високих сідалах, лйця п і розбивалися. Наполеон наказав не давати непокірним зерна, і п ять днів голоду кури здалися, але дев’ятеро з них загинули На початку весни виявилося, що Сніжок щоночі приходить на му, краде зерно, б’є яйця, перекидає відра з молоком, гризе коруї дових дерев. Що б не сталося — у всьому звинувачували Сніжк* скун кричав, щоСніжок продався Фредерику з Пінчфільда і допо йому готувати напад на Ферму. Більше того, свині знайшли док ти, у яких сказано, що Сніжок з самого початку битви був на Джонса і планував у вирішальну мить здатися ворогу. Якби не В який прокусив ногу Джонса, тварини ніколи не прогнали б двон Товариство уважно слухало Вискуна і не знало, що й думати. А ще голосніше волав, що на Фермі є таємні агенти Сніжка. Нап^ хрюкнув, і пси, його вірні охоронники, кинулися на чотирьох мол свиней, що іноді виявляли непокору. Перелякані звинувачувані ва ли, що підтримували зв’язок зі Сніжком, допомагали йому руйн* млин. Як тільки вони закінчили говорити, пси перегризли їм горля „ Наполеон зловісно спитав, чи є такі, що хотіли б покаятися ишли три курки і сказали, що Сніжок з’являвся їм у снах, підбу чи до непокори Наполеону. їх прикінчили. Вийшов гусак і повні, що сховав шість качанів кукурудзи та їв їх ночами. За ним вівця з лася, що Сніжок наказав їй помочитися в поїлку, і вона це зр Винуватих було так багато, що невдовзі біля ніг Наполеона ві ла ціла гора трупів. Тварини не знали, що й думати. Усі мовчали. 482

 

ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. СкотоФерма


ні масовим убивством, і тільки Боксер сказав, що тепер треба пра­вити ще більше. Тварини, щоб перебороти сумніви і забути горе, нівали «Всі тварини Британії». Не встигли вони проспівати пісню іптє, як з’явився Вискун із псами. «Особливим наказом Товариша Щиолеона, — оголосив Вискун, — пісня “Всі тварини Британії” ска­нується. Віднині співати її заборонено».

«дивовані тварини замовкли. Поет Мінімус склав нову пісню, яка ■очнналася словами: «О Фермо! Фермо! Ніколи не заподію тобі шкоди!»

РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ

‘а кілька днів дехто згадав, що у Шостій Заповіді сказано: «Жод­Ні тварина не вбиває іншої тварини». Але зараз у цю Заповідь було j іпПпвлено «без причини*. Усі зрозуміли, що зрада ідеалів Повстання •Сила причиною страти винних.

Увесь наступний рік тварини працювали ще більше, а харчували- ■■ не краще, ніж при Джонсі. «Щонеділі Вискун зачитував їм колон- | ■■ цифр, де було сказано, що виробництво всіх видів продовольчих «*льтур на Фермі виросло — на 200, 300, а то й на 500 відсотків*.

’ Гіприни не могли не вірити, але іноді в їхніх головах зароджувалася «уііка, що краще б відсотків було поменше, а їжі побільше.

Усі накази Наполеона тепер передавалися через Вискуна. Сам ІІиждь оселився у покоях, їв із тарілок, а пси прислужували йому. ( іині придумали для нього нові титули: «Батько усіх Тварин», «Жах Людства», «Оборонець Вівчарень», «Друг Каченят». У виступах Ви­щу н зі сльозами на очах говорив про мудрість, доброту Наполеона, Іро його любов до всіх тварин усього світу. В усіх досягненнях славив- ■я лише Вождь. «Часто можна було почути, як одна курка говорить ін- мій: “Під мудрим керівництвом нашого Вождя, Товариша Наполеона, і внесла за шість днів п’ять яєць”».

Тим часом Наполеон вів через Вімпера перемовини з Фредеріком І ІІІлькінгтоном про продаж купи колод. Тваринам було оголошено, що угоду укладено з Пількінгтоном, бо Фредерік жорстоко ставиться ■■■ своєї худоби і готує напад на Ферму.

Ціною величезних зусиль млин було збудовано. «Зморені, але гор- |І, тварини ходили навколо свого дітища». Наполеон сказав, що від­анні велична споруда буде називатися «Млин імені Наполеона».

У той-таки час було повідомлено, що колоди продають Фредеріку І-и запропонував вищу ціну), а Пількінгтон увесь час був ворогом Ферми. На гроші Фредеріка буде куплено механізми для млина.

Колоди поспішно вивозилися, а Наполеон лежав на помості, наче­пивши безліч орденів, і милувався купою грошей. Мимо проходили


483

 

ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. Скотоферма


тварини і теж милувалися кольоровими банкнотами. А через три виявилося, що гроші Фредеріка фальшиві, так що колоди діс йому задарма. Більше того, Фредерік зі своєю бандою напав на му. Тварини намагалися протистояти загарбникам, але люди гнали їх пострілами з рушниць. Потім загін Фредеріка оточив £ Люди принесли молот, ломи, видовбали у стіні дірку, заклали порох і підірвали споруду. Вигляд знищеного млина повернув Т нам відвагу. Не чекаючи ні від кого наказів, вони разом кинули людей, кусали їх, били копитами, кололи рогами. Перелякана на чолі з Фредеріком кинулася тікати.

«Тварини перемогли, але всі вони були змучені і стікали кро Від усієї їхньої праці не залишилось і сліду. Вони мовчки піш ферму. «Вискун, який з невідомих причин не брав участі у битві,* біг до них, помахуючи хвостиком і сяючи від радості». Він вітав з перемогою, яку здобули під мудрим керівництвом Вождя. « оголошено, що битва буде називатися “Битвою за Млин”*, а На он отримав нову нагороду — «Орден Зеленого Прапора».

Через декілька днів свині знайшли у підвалі ящик віскі, у пилі а Наполеон ледь не помер. Видужавши, він під страхом смерті ронив тваринам вживати спиртне, але потім наказав посіяти яч щоб варити самогон. За кілька днів ще одна Заповідь була змі Було записано: «Тварина не п’є спиртного без міри».

РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ

Після перемоги тварини почали будувати новий млин. С ний Боксер працював разом з усіма, хоча вже досяг пенсійного ві

« Тим часом, жилося на фермі нелегко…» Для всіх, крім псів і ней, знову скоротили пайку.

♦ Ротів на фермі стало більше. Восени чотири свиноматки на дили тридцять одне порося*. Усі вони були схожі на Наполеона, особисто керував їхнім навчанням і вихованням.

У квітні Ферма Тварин була проголошена Республікою. Напо на одноголосно обрали Президентом.

Крім польових робіт, тварини будували млин і школу для по сят.

Якось два голуби принесли новину, що Боксер упав, лежить боці і не може підвестись. Тварини кинулися до млина і побачі що старий кінь помирає. З’явився Вискун. Він повідомив, що Пр дент готує все необхідне, щоб відправити Боксера на лікування.

Наступного дня на Ферму приїхав фургон, щоб забрати Бокс Бенджамін почав кричати, що його друга повезуть на шкуродер

484

 

ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. Скотоферма


п на фургоні був напис «Альфред Сіммонс, Віллінгдон. Забій ко- fl і парка клею. Торгівля шкурами. Постачання м’яса на псарні». Почулися крики жаху, але візник ударив своїх коней, і фургон ви- иися з двору. Боксер намагався вибратися, та це йому не вдалося, чі.і не ніхто й ніколи не бачив цього самовідданого трудяги. За три І повідомили, що він помер у лікарні, і Вискун, витираючи фаль- іиі сльози, розповів про останні слова Боксера. Він просив переда- ічжаришам, щоб вони були віддані Республіці і Президенту.

РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ

■   Гоки проходили один за одним, забираючи з собою короткі жит- I ширин». Настав час, коли вже ніхто на фермі не пам’ятав мину- м днів до Повстання, крім Кловер, Бенджаміна, ворона Мойсея і

■       ількох свиней». Сніжок був забутий, Боксера пам’ятали лише ті, 9fu дружив з ним. Наполеон став кабаном вагою з центнер. Вискун ІЦк розжирів, що ледве підводив повіки. На фермі працювали три но­ни коня. Млин було побудовано, торохтіла молотарка, діяв елева- і»|і. «Але про достаток, який колись обіцяв тваринам Сніжок, про РИЙла з електричним освітленням, водопровід з гарячою і холодною ндою, про триденний робочий тиждень — більше не згадували». ■Справжнє щастя, — говорив Наполеон, — складається із старанної ■|шіц та невибагливості».

  • Якось так сталося, що Ферма розбагатіла, а життя самих тварин, і|іім, звичайно, свиней і псів, щасливішим від цього не стало». Сви- •II розвелося багато, і всі вони, як пояснював Вискун, займалися *»н<кою справою: «організація, облік і контроль не залишали свиням 1VI х вилини спокою…» Вони мали витрачати чимало сил на загадкові ІІІілпни», «справи», «протоколи», «доповіді», написані на великих ■Міігах паперу дрібними буквами.

1 І все-таки тварини пишалися, що вони громадяни Ферми. Коли |інш чули святковий салют, бачили зелений прапор на флагштоці, ■рця наповнювалися гордістю за те, що їхня Ферма єдина в усій Ан- ГдІЇ. Тут немає хазяїв, а всі тварини рівні.

Якось на початку літа тварини почули злякане іржання Кловер. ■чи прибігли у двір і остовпіли — по моріжку розгулювала свиня на •ідіііх ногах. «Звичайно, це був Вискун. Хвилиною пізніше із будин- ■V чийшла довга вервечка свиней, всі на задніх ратицях… На чолі цієї Ірпцесії, з величною поставою, кидаючи презирливі погляди, вийшов Нимолеон власною персоною з собаками, які скакали навколо нього».

«Він ніс із собою батіг…»

‘ «Запанувала мертва тиша… Здавалося, що світ перевернувся…»

485

 

ДЖОРДЖ ОРУЕЛЛ. Скотоферма

 

Бенджамін відчув, що хтось носом притулився до його плеча обернувся. Це була Кловер… Не говорячи ні слова, вона потягла Ц до стіни, де були записані Сім Заповідей… Тепер там був оди Ж ний запис: «Усі тварини рівні, але є тварини рівніші за інших*.

Після цього нікому не здалося дивним, що свині-наглядачі стк носити батоги, купили радіо, встановили телефон, передплатилЩ зети і журнали. «Не здалося дивним, коли побачили Наполеоні прогулянці з люлькою в зубах*, в чорному цальті, брюках і шкіі них крагах. Його улюблена свинка йшла поряд у шовковій сукні, яку місіс Джоне носила на свята.

За тиждень на Ферму приїхала депутація сусідніх фермерів. Я оглянули хазяйство і висловили захоплення побаченим. УвечеріЗ динку лунав голосний сміх і співи. Тваринам стало цікаво погляї ти, вони підкралися до вікон і зазирнули в кімнату. Там за до% столом сиділи фермери і кілька найшанованіших свиней. Наші посів почесне місце. Компанія грала в карти, по колу передавал] ликий кухоль з вином.

Містер Пількінгтон виголошував промову. Давлячись сміхом, висловлював своє захоплення порядками на Фермі, де тварини! цюють більше, а їдять менше, ніж у інших хазяйствах. Закінчив 1 мову словами: «Якщо у вас є ваша робоча худоба, то у нас є так я ний робочий клас!»

«Цей жарт викликав вибух сміху, а містер Пількінгтон ще раа] здоровив свиней із низьким рівнем кормових витрат, тривалість бочого дня і загальним станом дисципліни на Скотофермі».

Потім виступив Наполеон. Тримаючи келих з вином у ратиці! попросив усіх встати і виголосив тост за процвітання Ферми. По- Президент заговорив про те, що Ферма — це загальна власність свиней, про ЗМІНИ, ЯКІ відбулися тут: жителям заборонено ттяяД один одного словом «товариш». На прапорі Ферми намальовані пито і ріг, а сама ферма віднині буде називатися «Ферма Менор»

Знову всі наповнили келихи і випили до дна. Потім компанії^Н лася за карти.

Тварини відійшли від вікон. Раптом у будинку зчинився крі «Це містер Пількінгтон і Наполеон обидва одночасно зіграли nil вим тузом — це й стало причиною конфлікту».

Дванадцять горлянок волали водночас, і всі — абсолютно одш во. Стало зрозумілим, що зробилося із свинячими рилами. Твад ззовні переводили погляд від свині до людини, від людини до свиа| але хто ким був, розрізнити було вже неможливо.

Листопад 1943 — лютий ЇМ

 

Категорія: СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ: Мегадайджест: Російська та зарубіжна література. 10—11 (12) класи (Стислі перекази)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.