СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ: Мегадайджест: Російська та зарубіжна література. 10—11 (12) класи (Стислі перекази)

РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ — ІЗ «СОНЕТІВ ДО ОРФЕЯ»

ЧАСТИНА ПЕРША

І

Ось дерево звелось. О виростання!

0  спів Орфея! Співу повен слух.

1 змовкло все, та плине крізь мовчання Новий початок, знак новий і рух.

Виходять звірі з лісової тиші, покинувши кубельця чи барліг; вони, либонь, зробилися тихіші не з остраху, не з хитрощів своїх,

а з прислухання. Рев, скавчання, гам змаліли в їх серцях. їм за пристанок недавно ще була маленька хижа, де крилася жадливість їхня хижа і де при вході аж хитався ґанок, — там ти воздвиг в їх прислуханні храм.

VII

Славити! Слави обранець спливе вгору із надр, як руда — з брил мовчання. Серце його — о давильні стискання — людям вино витискає живе.

Звуку пісень його порох не вкриє, якщо на божий співатиме лад.

Скрізь — виноградник і скрізь — виноград, що на осонні південному зріє.

Ні королі, перетлілі в труні, слави його не принизять, ані тіні богів не дадуть на образу.

Він є одним з вічносущих гінців, котрий приходить до Брами Мерців, овочів славних тримаючи вазу.

XVII

Старче, отам, в глибині світобудови, б’ють джерела потайні, коренів схови.

Сурми, шоломи, щити, чвари могутні, люди — як люті брати, діви — як лютні…

З віттю сплелася віть, тьма — по всім ширу.

Хто там? О йдіть… ідіть…

Хай ще бредуть по лісах. —

Той же, що верху досяг, вже зводить ліру.

ЧАСТИНА ДРУГА

II

Майстер, на аркуш поглянувши радо, в ньому вже бачить твір здійсненний свій, — так от в собі відбиває й свічадо посміх дівочий, єдиний, святий;

так воно мірить ранкове проміння й сяйво смеркове послужливих свіч. Згодом у подих реальних облич падають тільки відбитки світіння.

Що наші очі змогли розпізнати в прискові огнища довго жаркому? Образ життя, що минуло навік.

Земле, чи змірив хто-будь твої втрати? — Тільки отой, чия пісня, мов крик, вславила серце, рождение в усьому.

XXVIII

Прийди і відійди. Сливе дитя, враз дотанцюй фігуру того танцю небесних зір, в якому наостанці перемагаєм хоч на мить буття,

що нами владно править. Ти звелась, заслухавшись в далекий спів Орфея.

Ти з тих часів стривожена якась

і мало не чужа для нас душею,

коли вагалось дерево, — чи йти вслід за тобою там, де він співа, де, наче сховок, звуки ліри чути.

Туди знайшла путі прекрасні ти, бо прагнула до світел торжества лице і кроки друга обернути.

Переклад М. Бажана

Категорія: СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ: Мегадайджест: Російська та зарубіжна література. 10—11 (12) класи (Стислі перекази)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.