СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ: Мегадайджест: Російська та зарубіжна література. 10—11 (12) класи (Стислі перекази)

ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ ТОЛСТОЙ — АННА КАРЕНІНА — ЧАСТИНА ТРЕТЯ

Олексій Олександрович Каренін, виступивши у комісії з промовою К про стан інородців, мав неабиякий успіх. Він навіть забув, що саме на  вівторок призначив Анні приїхати, і був неприємно вражении, коли І юна ввійшла до кабінету. Він хотів був за звичкою встати, проте не І «став і почервонів, чого Анна ніколи не бачила. Вона визнала свою

І  провину й додала, що нічого не може змінити. Каренін не хоче нічого чути й сподівається, що все можна змінити, адже якщо Анна перерве ■осунки з Вронським, він ладен зігнорувати її вчинок.

 

ЛЕВ ТОЛСТОЙ. Анна Кареніна


Роздуми Левіна про трудове життя призвели до розчарування у йа> теперішньому житті, тим більше що Кіті була неподалік, і він хотіЯ міг її бачити, адже його запрошували. Одного разу Дар’я Олександрів на прислала записку з проханням привезти сідло для Кіті, але він пр редав сідло й не поїхав сам, бо йому здавалося, що після її відмови іш не зможе дивитися на неї без докору, а вона його просто зненавидаті за це. Другого дня, доручивши справи управителеві, він поїхав на по лювання до свого приятеля Свіяжського. Дорогою, зупинившись годувати коней у заможного селянина, він із захватом слухав його повідь про господарство й відчував, що відкриває для себе щось ноіі Свіяжський очолював повітове дворянство, був одружений, І В ЙОЦ домі жила сестра його дружини, яка подобалася Левіну. Більше тог» родичі бажали видати її за нього, проте для Левіна це було абсолк> но неможливо. Ці обставини дещо псували задоволення від перебув^И ня в гостях. Але сам Свіяжський викликав і щиру повагу за ґрунт^И знання в різних галузях, і щирий подив Левіна, бо його судження ніяі не були пов язані з життям. Наприклад, з презирством ставлячись щ дворянства, вважаючи, що з них багато хто сумує за часами кріпац^^| він чесно служив, очолюючи дворянство свого повіту. Левін намагаїї ся збагнути Свіяжського, але той приховував свою душу. Розчарув^И шись у господарстві, Левін хотів бачити щасливого Свіяжського. а]В він сподівався зустрітися у приятеля з поміщиками, поговорити і па слухати про господарство, про найманих робітників і про все інше,^И так хвилювало його останнім часом.

Полювання виявилося не дуже вдалим, а от сподівання Левіна и цікаві розмови справдилися. За обідом у Свіяжського було кільм поміщиків-сусідів, які обговорювали цікаві для Левіна теми. У ци| розмовах він почув відголос своїх міркувань про особливості росН ського селянина, про необхідність нових форм господарювання. Зв> лишившись сам у кімнаті, яку йому відвели на ніч, Левін довго Ш міг заснути, він знову і знову пригадував усе, що говорилося між міщиками, подумки сперечаючись із ними. Так від вражень того дна і довгих суперечок із самим собою народилася нова ідея Левіна: тре» * зацікавити найманих робітників в успіху всього господарства; як цм| зробити, Левін ще не знав, але відчував, що це можливо.

Хоча Левін мав намір погостювати кілька днів, другого дня він по-І їхав додому, щоб розпочати втілювати свою ідею в життя. Але викЯ нати те, що задумав, виявилося дуже важко. По-перше, було чимала поточної роботи, яку не можна було відкласти і яка заважала сел нам обміркувати переваги нового господарювання, по-друге, селяни з віковою недовірою ставилися до пана, не вірили, що він може хот

584

 

ЛЕВ ТОЛСТОЙ. Анна Кареніна


ні чогось іншого, аніж примусити їх робити більше за меншу плат­ню. Проте наполегливість Левіна давала свої плоди: один селянин уняв під пай городи, другий дібрав артіль для участі у скотному дво­рі. І хоча, як і раніше, Левіну доводилось переборювати споконвіч­ні уявлення селян про господарство та викорінювати головний прин­цип російського селянина «як бог дасть», все-таки йому здавалося, що на практиці його справа рухається.

У цих турботах промайнуло літо. Він дізнався, що Облонські разом

I    Кіті поїхали у Москву, йому було соромно за свою нечемність, яка, нм його думку, розірвала всі стосунки з ними. Левін багато читав, але нічого не знаходив у книжках про справу, яку задумав. Але вінвнав, чого хотів: довести теоретично і на практиці, що російський народ від­чиняється від інших тим, що історично покликаний був заселяти і об­робляти величезні незаймані простори, що прийоми праці пов’язані з цією історичною особливістю і що ці прийоми не такі вже й погані, як

II оо них звикли думати. Щоб обґрунтувати теоретично свою працю, Ле­нін вирішив їхати за кордон і вивчити на місці все, що тйм було зробле­но у цьому напрямку. Він чекав, поки продадуть пшеницю, щоб отри­мати гроші та й поїхати. Але розпочалися дощі й роботи припинилися.

Першого дня, як стала гарна погода, Левін поїхав сам подивитися господарство і підготуватися до від’їзду. Розмови з селянами ще біль­ше ствердили його у намірі не відступати від своєї мети, йому здало- гн, що його починають розуміти. Увечері він сів писати вступ до своєї пниги, але несподівано пригадав Кіті. Йому стало тоскно. Раптом він її радістю почув, що хтось під’їздить до дому. Левін сподівався роз­радитись із несподіваним гостем, але приїхав брат Миколай. У тако­му настрої, як був Левін, йому ще більш болісно було спілкуватися з хіюрим на останній стадії сухот братом. Але, побачивши його, Левін иідчув жаль, було очевидно, що жити брату залишилось недовго. Ми­колай дуже перемінився і здавався смирним та покірним, він не міг повірити у швидкий кінець і все говорив про поліпшення свого ста­ну. Левін удавав, що вірить, і був радий, коли брат перевів розмову ми його, Костянтинові, справи. Тут не треба було обманювати, і Ле­нін розповів про свої плани, але було видно, що брата це не цікавить.

Уночі Левіну стало страшно й прикро від усвідомлення, що всі прагнення й сподівання перериває смерть. Другого дня настрій Ми- колая змінився, він знову став дратівливим і прискіпливим, крити­кував усе, що задумав Костянтин, називав це утопічним комунізмом. Як не прикро було це чути Костянтину, він відчув у словах брата свої давні сумніви і ще дужче сердився. Брати посварилися, Миколай ви­рішив їхати геть. Костянтин просив пробачення, але не зміг умови-

585

 

ЛЕВ ТОЛСТОЙ. Анна Кареніна

 

ти брата залишитись. Уже від’їжджаючи, Миколай щиро поцілущі брата, ніби прощаючись назавжди. Через три дні Костянтин ЛеЛ поїхав за кордон, йому здавалося, що він скоро помре, і тому хоти» утриматися в житті хоча б своєю справою.

 

Категорія: СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ: Мегадайджест: Російська та зарубіжна література. 10—11 (12) класи (Стислі перекази)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.