Точність мовлення

Літературне мовлення в своєму ідеальному, стиліс­тично довершеному вияві обов’язково має бути точним. Точність мовлення — одна з визначальних кому­нікативних ознак мовлення, яка найбільше пов’язана з його нормативністю, правильністю і логічністю.

Лексема «точність» тільки частково термінована і визначається здебільшого за прикметником «точний». Слово «точність» має такі значення (див. СУМ): 1) висо­кий ступінь відповідності чогось певним об’єктивним да­ним, дійсності: На мене навіть скаржаться часом, що я псую «точність вислову» своїми «стилістичними прик­расами» (Леся Українка); 2) висока міра правильності в діях, рухах, розрахунках та ін.: Наша робота слюса- рів-складальників потребує точності. Відрегулюєш правильно барабан, то й верстат працюватиме довго і безвідмовно (3 газети); 3) суворе, ретельне дотримання необхідних норм, вимог; акуратність, пунктуальність: Було їй [Тамарі] від Кирила Васильовича за те, що прийшла раніше призначеного ним часу! — Точність! Точність! Ти що, забула про нашу вимогу? (А. Хижняк).

Семантично розгалуженіше використовується прик­метник «точний». СУМ фіксує п’ять синонімічних зна­чень цього слова: 1) виміряний, вирахуваний з макси­мальним наближенням до об’єктивних даних; проти­лежний лексемі «приблизний»: точна вага, точний роз­мір і т. ін.; 2) який у подробицях, деталях відображає певний об’єктивний зміст; не приблизно, не загально, а найбільш адекватно, правдиво передає зміст відповідно­го поняття, суть явища, цілком відповідає певному зразкові, оригіналові, першоджерелу: Співробітники станції «Північний полюс» складають точні карти Північного Льодовитого океану; 3) вичерпно визначе­ний, конкретний: Тільки точне виконання кожним за­гоном свого завдання могло забезпечити загальний ус­піх (О. Гончар); 4) який цілком відповідає певним вимо­гам, потребам: точний наказ, точна інструкція; 5) який суворо дотримується встановленого порядку; акуратний, пунктуальний: Бути точним у розрахунках…

Отже, «точність» — поняття не тільки лінгвістичне (точність мовлення), а й загальнонаукове: точність фі­лософських, хімічних визначень; точність фонетична, акцентна, семантична, морфологічна, орфографічна то­що. У найширшому й узагальненому вияві точність мовлення представлена на синтаксичному рівні мови — в реченнях і текстах.