Слово — одна з основних одиниць мови. Зі слів складаються словосполучення і
речення, тільки в слові виявляють своє значення морфеми — корінь, префікс, суфікс,
закінчення. Різні сторони слова осмислюються не тільки у зв’язку з предметами і
явищами об’єктивної дійсності, які вони позначають, ай з мовного боку. Кожне слово
є мовним знаком: воно має значення, закріплене за ним у мовній практиці народу.
Слово є однією з основних одиниць мови. Воно дає найменування для всіх
пізнаних людиною предметів і явищ природи та суспільства, відношень і залеж­
ностей, для вираження людиною почуттів, емоційних реакцій і волевиявлень. Отже,
фактично слово бере на себе номінативну (називальну) функцію мови.
Слово — це смислова одиниця, яка вільно відтворюється в мовленні для побудови
висловлення. Найважливішою особливістю слова є те, що воно не тільки називає
предмет або явище об’єктивного світу, а й узагальнює його, тобто виражає поняття
про позначуваний предмет, явище. Наприклад, коли вживаємо слово весна, то в
свідомості виникає уявлення про пору року, з приходом якої оживає природа після
зими, а отже і розуміння значення цього слова, закріплене за ним в українській мові,
хоч кожного разу пора весни неоднакова.