Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Запозичення іншомовних слів

У різні історичні епохи, взаємодіючи, мови взаємозбагачувалися. В українській
мові 15 відсотків слів, запозичених з інших мов. Мовознавці поділяють їх на дві
групи:
1) запозичення із слов’янських мов;
2) запозичення з неслов’янських мов.
У першій групі виділяють старослов’янські, польські, чеські і російські запо­
зичення. До найдавніших належать запозичення із старослов’янської мови, яка була
літературно-писемною у слов’ян у X—XI ст. Сформувалася вона на основі македон­
ського (солунського) діалекту староболгарської мови, увібрала в себе елементи з
інших старослов’янських мов того періоду.
_______________ ______________________ Лексикологія _______ _
2 5 Кількість лексичних старослов’янізмів в українській мові надзвичайно мала.
К можна розпинати за фонетичними, морфологічними і семантико-стнлістичними
озимями.
Ф онетичні особливості такі:
1) неповноголосся ра. ли, ре, ле: врата, брег, влага;
2) сполучення ра на початку слова: раб;
З > сполучення жд: вождь;
4) [ке] на початку слова: сдність.
Морфологічні ознаки:
1) суфікси іменників -язнь. -тепь, -ств~, -им-, -те-, -тай; приязнь, мислитель,
гординя, битва, глашатай, благоденствіє;
2) дієприкметникові суфікси чиї/-, -ущ-, -М-: роботящий, невсипущий, знайомий;
3) префікси яоз-, пред-, пре-, со-: возз’єднати, предтеча, премудрий, соблаго-
волити;
4) характерні для старослов’янської мови перші частини складних слів благо-,
бого-. добро-, зло-, жертво-, єдино-; благодать, богобоязний, доброчесний, злорад­
ство. жертвоприношення, єдиноборство.
Семантико-стилістич ні особливості старослов’янізмів полягають у тому, що
вони зберегли відтінок урочистості і належать до сфери книжних слів: град, храм,
глас, длань, прах Наприклад: Благословенне слово, що гартує (Леся Українка).
Лексичні запозичення з польської (полонізми) {скарб, байка, повидло, рекрут,
гусар, в ‘язень, блазень), з російської (росіянізми) (завод, рудник, паровоз, указ), з
білоруської (дьоготь, жлукто, бадьорий) значно пізніше прийшли в нашу мову у
зв’язку з поневоленням України Польщею та приєднанням до Росії у ХУІ-ХУІІ ст.
Неслов’янські лексичні запозичення потрапляли до словникового складу україн­
ської мови в різні історичні періоди і різними шляхами.
Грецизми проникли через старослов’янську мову Це в основному релігійна
лексика (ангел, єпископ, ікона, клирос, лампада, монах, монастир), а також наукові
терміни (граматика, історія, філософія), економічні (демократія, пролетаріат),
літературні (ода, ідея, драма, епос, поема). Латинізми збагатили нашу лексику
медичною, науковою, суспільно-політичною термінологією: ангіна, медіум, колегіум,
лекція. конституція, конспект, нація Німецькі запозичення стосуються в основному
військової справи, техніки, ремесла: штаб, юнкер, орден, офіцер. Із французької
мови запозичено слова на означення видів мистецтва та одягу: жакет, пальто,
костюм, спектакль, ложа, балет, антракт, партер. З англійської мови запозичено
спортивні терміни: теніс, футбол, баскетбол, хокей, боксер, ринг, фініш, матч, аут.
Ряд запозичень називають одяг та предмети, пов’язані з морською справою: пуловер,
нейлон, Ожерсі; шхуна, баржа, бот, бриг, мічман, вельбот. З італійської мови
запозичені музичні терміни та окремі побутові назви: сопрано, бас, акорд, тенор,
опера, серенада, арія; вермішель, макарони.
Деякі слова запозичено з тюркських мов: бусурман, барабан, буран, в ‘юк, кизил,
ороа. базар, ізюм.
Окрему групу становлять інтернаціоналізми. Це слова, що входять до тер­
мінологічного фонду багатьох мов світу і мають спільне значення. Вони стосуються
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА___________________
2 6 Лексикологія
насамперед галузі науки, техніки, мистецтва, політики: філософія, біологія, фізика;
роман, республіка, клас, капіталізм, соціалізм тощо.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.