Іншомовні слова, що ввійшли до активного словника міжнаціонального спілку­
вання, широко використовуються і в ділових стосунках, і в побуті. Наприклад, лексика
поштово-телеграфного зв’язку: телефон, телеграф, бандероль, бланк, шифр, номер,
серія, адреса тощо.
Слід бути уважними та обережними з використанням іншомовних слів в усному й
писемному мовленні. Якщо іншомовне слово можна замінити відповідним україн­
ським, то вживання іншомовного не завжди доречне.
Вживаючи іншомовні слова, треба пам’ятати про такі вимоги:
а) вживати запозичення лише в тому значенні, яке закріплене за ним у словнику;
б) не використовувати іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові;
в) не послуговуватися в тому самому тексті то іншомовним словом, то його
українським відповідником.
2 7 Надмірне вживання слів іншомовного походження засмічує рідну мову, робить її
чемкяомучною, малозрозумілою для слухачів, співрозмовників. Бажано користува­
тися у спілкуванні національною мовою, що значно полегшить взаєморозуміння, а до
іншомовної лексики звертатися в окремих випадках (За Л. Паламар).