Фонетична система — це система звукових одиниць і засобів, за допомогою яких
утворюються мовні знаки. Фонетична внутрішня система, яка об’єднує всі звукові
засоби мови, є неоднорідною і складається з внутрішньо пов’язаних підсистем, у ме­
жах яких маємо справу з різноманітними одиницями: фонемами, просодемами,
силабемами.
Одиниці підсистем фонетичної системи є одноплановими, вони безпосередньо не
пов’язані з мовними значеннями, але саме вони є тим матеріалом, з якого утворю­
ються двопланові величини: план змісту і план вираження.
Звукова будова як внутрішня система (ендосистема — ендо — перша частина
складних слів, що відповідає слову внутрішній) мови складається з трьох тісно
пов’язаних і взаємозумовлених одна одною частин: із фонематичної, просодичної та
силабічної підсистем.
Зв’язки між цими трьома підсистемами не однакові в різних мовах. В одних мовах
при утворенні морфем і слів провідну роль відіграє фонематична підсистема (такі
мови називаються фонематичними), в інших провідна роль належить силабічній
підсистемі (такі мови називаються силабічними). У більшості мов світу — склад —
суто фонетична (незмістова одиниця), проте в китайській, в’єтнамській мовах склад
збігається з морфемою. Мови, у яких склади збігаються з морфемами, не виділяють
окремо звуки. Морфемна межа в японській мові завжди відповідає межі складів, хоч
склад і морфема не збігаються. Наприклад: хана-га (квітка), хана-но (квітки), хана-ні
(квітці), хана-де (квіткою). Отже, і в першому, і в другому випадку набувають різно­
манітності зв’язки цих підсистем з тонічною підсистемою. Через це структура
звукової будови відзначається в кожній мові яскравою своєрідністю.
Фонетика як система матеріальних засобів мови — це набір звуків, наголосів та
інтонацій. Фонетику в цьому розумінні слід відрізняти від фонетики — науки про звуки
мови, як відрізняємо сам предмет від розмови про нього. У центрі фонетики — вчення
про звуки мовлення: природа звуків мовлення, закони поєднання їх, звукові зміни,
зумовленість звукових змін.
3 9 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
Одиниці та засоби фонетичної підсистеми фонетичної системи мови
|/. Фонематична (Одиницею фонематичної підсистеми мови є фонема — найменша
І підсистема мови І лінійно неподільна величина, що використовується для утворення
розпізнавання і розрізнення значущих одиниць — морфем і слів
‘II. Просодична
[ підсистема мови
Засобами просодичної підсистеми мови є наголос, мелодика,
інтонація.
Наголос — це виділення фонетичними засобами одного зі складів
фразового такту.
Мелодика — зміна висоти голосу (підвищення або зниження) під
час мовлення, що надає мові певного тонового і змістового
забарвлення.
Інтонація — ритміко-мелодійний лад мови, послідовна зміна висо­
ти тону, сили звучання голосу, що відображає інтелектуальний та
емоційно-вольовий зміст мовлення. Тембр, темп, наголос, мелоди­
ка, паузи, манера або відтінок мови виражають певні почуття мов­
ця, його ставлення до об’єкта мовлення, їх співвідношення може
змінюватися залежно від змісту, мети, ситуації висловлювання
Ш. Силабічна
підсистема мови
Одиницею силабічної підсистеми мови є склад. Склад — відрізок
звукового потоку мови, що складається з одного або кількох звуків
і визначається зміною наростання і спаду звучності