Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Поверхи мовленнєвого апарату

загрузка...

І. Нижній поверх мовленнєвого апарату. Діафрагма. Легені. Бронхи. Трахея.
Дихальний апарат складається з легень, бронхів і трахеї (дихального горла) (див.
рисунок). Процес дихання здійснюється за допомогою м’язів діафрагми та ребер.
Коли легені розширюються, відбувається вдих, коли стискуються — видих. Види­
хуваний струмінь повітря, за допомогою якого створюються коливання, слугує мате­
ріалом для творення звуків мови у верхньому поверсі мовленнєвого апарату.
II. Середній поверх мовленнєвого апарат}’. Струмінь повітря з легенів через
грахею (дихальне горло) потрапляє в гортань. Гортань становить верхню частину
трахеї і містить голосовий апарат: перснеподібний, щитоподібний і черпалоподібні
хряші та. шо найважливіше, голосові зв’язки. Під час дихання голосові зв’язки роз­
слаблені й розсунуті. У процесі мовлення вони напружуються й зближуються, натя­
гу ючись. як струни. Повітряний струмінь, проходячи крізь щілину між голосовими
зв’язками, змушує їх дрижати — утворюється нечленороздільний звук, з якого
частково ще в гортані і цілком у надгортанних порожнинах формуються окремі звуки
мови.
Середній поверх мовленнєвого апарату виконує голосоутворювальну функцію.
III. Верхній поверх мовленнєвого апарату. Із середнього поверху мовленнєвого
апарату’ голос разом із шумом потрапляє у надгортанні порожнини, в яких утво­
рюються звуки мови.
Три надгортанні порожнини:
• глотка. або фарингальна порожнина;
• ротова порожнина:
• носова порожнина
Сюди також належать усі органи мовлення, розміщені над гортанню: губи, ще­
лепи. верхні й нижні зуби-різці, м’яке й тверде піднебіння, язик і язичок.
Дихальний апарат безпосередньої участі у звукоутворенні не бере.
У нижньому поверсі мовленнєвого апарату виникає повітряний струмінь. За
його допомогою створюються коливання, необхідні для звукоутворення. У момент
мовлення людина від звичайного дихання переходить на так зване мовленнєве.
Струмінь ноні і ря із леї енів через бронхи потрапляє в трахею, далі — в гортань, тобто в
середній поверх мовленнєвого апарату. Подається повітряний струмінь у гортань
поштовхами, кількість яких співвідносна з кількістю складів. Гортань — верхня
частина дихального горла, у якій містяться голосові зв’язки, прикріплені горизон­
тально поперек гортані.
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛГГЕРАТУРНА МОВА____________________ Фонетика
До дихального апарату належать: І —
діафрагма (грудочеревна перепона, шо
Голосові зв’язки — два невеликі тісно зімкнені м’язи, прикріплені до хрящів
(перснеподібний, пірамідальний, або щитоподібний) і черпалоподібні. Голосові зв’яз­
ки еластичні, можуть скорочуватися й розтягуватися, розслаблюватися й напружу­
ватися, мають краї, вкриті слизовими оболонками. Утворюваний юлосовими зв’яз­
ками простір (отвір між голосовими зв’язками) називається голосовою щілиною.
Напружені голосові зв’язки подібно до натягнутих струн, під великим тиском
повітря вібрують і відіграють вирішальну роль в утворенні голосу різної висоти і
сили. Якщо струмінь повітря проходить з меншою силою, тоді голосові зв’язки
можуть утворювати не лише голос або голос і шум, а й шум, шепіт.
Голос відіграє вирішальну роль при творенні: а) голосних і б) приголосних: со­
норних та шумних (дзвінких, глухих) звуків. З гортані струмінь повітря разом з
голосом, голосом і шумом або тільки шумом потрапляє у верхній поверх мовленнєвого
апарату.
У ва га! Важливою частиною органів мовлення є також голосові органи (го­
лосові зв’язки). Датський фонетист Й. Єсперсен писав: «Гортань без будь-якого
перебільшення можна назвати найдивовижнішим із музичних інструментів, що
взагалі існують, бо вона дає можливість непомітними й порівняно простими
засобами утворювати дивовижну різноманітність музикальних звуків, які своєю
музикальною красою можуть виразити далеко більше, ніж будь-яка інструмен­
тальна музика, не говорячи вже про багато інших звуків, що також утворюються
в гортані людини».
З гортані струмінь повітря разом з голосом чи шумом потрапляє на верхній поверх
мовленнєвого апарату — в надгортанні порожнини, до яких належитьіотка. роті ти
та носова порожнини.
4 7 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
Щиткова порожнина. Гл о т к а (лат.pharynx) виконує насамперед функцію рез0.
натора і надає звукам, утвореним у гортані, того чи іншого забарвлення. Завдяки
м’язам, що містяться в задній стінці глотки і внаслідок скорочення звужують )?
можуть утворюватися шуми. Так. саме глотка е місцем артикуляції звука [г].
Носова порожнина. Носова порожнина відокремлюється від ротової твер.
дим піднебінням. Коли язичок опускається, між ним і задньою стінкою глотки утво­
рюється прохід у носову порожнину. Повітряний струмінь частково або повністю
проходить з гортані через ніс.
Як нерухомий резонатор, носова порожнина бере участь в утворенні носових
звуків. При цьому піднебінна завіса опущена й вільно пропускає повітря в носову
порожнину. Якщо ж піднебінна завіса напіввідкрнта, утворюється незначний носовий
призвук. В українській мові носова порожнина є місцем артикуляції звуків [м], [н]
[■*•].;
Ротова порожнина. Найважливішим органом для утворення звуків є ротова
порожнина. Вона є резонатором, обсяг і форма якого змінюються завдяки рухові і
зміні позиції відповідних органів мовлення. Зверху ротова порожнина обмежена
піднебінням, що відокремлює її від носової порожнини. Передня й середня
частини піднебіння тверді, нерухомі. Вони утворюють тверде піднебіння. Зад­
ня частина піднебіння — м’яка, рухома. Вона називається м ’яким піднебінням,
а виступ на краю піднебіння утворює язичок. Коли язичок відтягується назад і
притискається до задньої стінки глотки, сполучення між глоткою й носовою порож­
ниною перекривається, а повітряний струмінь спрямовується в ротову порожнину.
Видихуваний повітряний струмінь потрапляє або в ротову, або в носову порожнину,
залежно від того, у якому положенні перебуває м’яке піднебіння.
Найактивнішим органом у ротовій порожнині є язик. Умовно на язиці виділяють
кінчик, спинку і корінь. Спинку язика поділяють на передню, середню і задню.
Артикуляційна функція язика полягає в утворенні повних або часткових зімкнень
у різних місцях ротової порожнини шляхом змикання або зближення з твердим під­
небінням.
Нижня щелепа має одну мовну функцію: розширювати або звужувати рото­
вий резонатор внаслідок опускання або піднімання.
Спереду ротова порожнина обмежена губами та зубами. Губи належать до актив­
них мовних органів. Унаслідок зімкнення верхньої і нижньої губ утворюється ряд
приголосних звуків. Різні положення губ впливають на вимову і голосних, і приго­
лосних. Звуки, утворені за активною участю губ, називаються лабіалізованими (лат.
labium — губа).
Твердою межею ротової порожнини є нижні й верхні зуби, над якими розміщені
альвеоли.

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.