За участю голосу й шуму приголосні поділяють на сонорні й шумні.
Сонорними, або сонантами (лат. sonore — звучно, голосно), називають приго­
лосні, що складаються з голосу й шуму з перевагою голосу. При артикуляції сонорних
мовні органи хоча й зближуються в основному таким само способом, як і при творенні
шумних приголосних, проте щілина при цьому утворюється досить широка і
53 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
повітряний струмінь, проходячи крізь неї. не створює сильного шуму, властивого
шумним приголосним. В українській мові 9 сонорних приголосних
Для кращого запам’ятання основних класифікаційних ознак приголосних звуків
доцільно використовувати словесні ключі, які необхідно тримати в пам’яті, щоб не
забути жодного звука під час виконання усних завдань, аналізів, експериментів.
Наприклад, до сонорних належать приголосні: [м], [н], [н’], [в], [л], [лг], [р], [рм
[й]. Словесний ключ «Ми Не ВаЛеРІЙ» сприяє кращому запам’ятанню сонорних,
проте не передає м’яких сонорних звуків [н’], [л’], [р’]. Слід пам’ятати, що під час
вимови сонорних за допомогою словесного ключа необхідно враховувати корелятивні
пари за твердістю / м’якістю.
Шумними називають приголосні, які складаються з голосового тону (або голосу)
й шуму з перевагою шуму або з одного тільки шуму, чітко локалізованого (постійно
властивий певному тону). Шумні, в свою чергу, поділяють на дзвінкі й глухі.
Коли повітряний струмінь, утворивши голосовий тон, зустрічає в ротовій по­
рожнині щілину або зімкнення, виникають дзвінкі приголосні. Дзвінкими називають
приголосні, що складаються з голосу і шуму з перевагою шуму. Коли ж повітря вільно
проходить у надгортанні порожнини через достатньо розкриту голосову щілину й
зустрічає в порожнині рота або глотки вузьку щілину чи повне зімкнення, де утво­
рюються специфічні для кожного приголосного шуми, виникають глухі приголосні.
Глухими називають приголосні, що складаються з одного тільки шуму.
У сучасній українській літературній мові сонорні приголосні не утворюють коре­
лятивних пар, дзвінкі шумні мають співвідносні їм глухі шумні. Глухий приголосний
[ф] не має співвідносного йому дзвінкого. У таблиці подано корелятивні пари за
дзвінкістю / глухістю та словесні ключі до них.