У сучасній українській літературній мові залежно від акустичних і анатомо-фі-
зіологічних характеристик склади поділяються на відкриті й закриті, наголошені й
ненаголошені.
У слові буває стільки складів, скільки в ньому голосних звуків, наприклад:
сто-ро-на, бе-ре-жок, кар-та, рам-ка.
Слова залежно від кількості складів у них бувають односкладові (син, тінь, брат,
дід), двоскладові (ма-ти, бать-ко, се-стра, ве-сна), трискладові (дже-ре-ло, о-бе-ріг,
ве-че-ря) і багатоскладові (у-ні-вер-си-тет, за-ко-ло-си-ти-ся, ви-со-ко-по-ва-жний).
Розрізняють склади відкриті й закриті, прикриті й неприкриті. Склад, що
закінчується на голосний, називається відкритим (до-ля), а склад, що закінчується на
приголосний, — закритим (еиль-ний). Прикритий — склад, що починається на приго­
лосний (день), неприкритий — склад, що починається на голосний (у-рок). Фонетика