Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

3.3. Контрсуб’єкт у структурі дієслівної валентності

загрузка...
Контрсуб’єктом при пасивних формах дієслів Л. Теньєр називає се­мантичний суб’єкт дії, який у традиційній граматиці кваліфікується як агентивний додаток. Його наявність при дієсловах типу будувати­ся, вишиватися, збиратися, просіватися, зводитися, знищуватися, читатися, писатися, скандуватися, промовлятися, виголошуватися, чинитися, стримуватися (підкручуватися, перекручуватися,розкру­чуватися, звішуватися, зрощуватися, вивершуватися, намащувати­ся, перемощуватися, утаюватися, відкраюватися, висушуватися, до­мощуватися, знесловлюватися, витравлюватися, обтеріблюватися, здавлюватися, злютовуватися, сплавлюватися, оздоблюватися, заці­кавлюватися, розсвердлюватися, асимілюватися, утілюватися, від­особлюватися) є валентнісно визначеною на віртуальному рівні дієслівної лексеми, яка в мовленнєвій комунікації може реалізовува­тись або не реалізовуватись, пор.: Хата зводиться майстрами; Мета­лолом здається учнями; План виконується трудівниками; Дерева ви­саджуються хлоп’ятами; То писався рукою художника разом і обви- нувачувальний акт та вирок фашизмові і наш. лист у вічність, до тих, хто залишиться жити, хто народиться після нас (Козланюк, 1960, с. 34) і Хата зводиться; Металолом збирається; План вико­нується; Дерева висаджуються; Каленик Романович, надівши окуля­ри, підсів до четвертої сторінки газети «Правда», де містилися по­літичні відомості з широкого світу, писалося й про атомну й водне­ву бомби, про скорочення армій (Сенченко, 1960, с. 29); Твори Салти- кова-Щедрїна з інтересом читалися на Україні, мали значний вплив на розвиток української політичної сатири та суспільної думки (Ра­дянське літературознавство. — 1965. — № 8 — С. 45). Двочленні па­сивні конструкції функціонують у мовленнєвій комунікації як опосе­редковані варіантні структури, співвідносячись з інваріантними три­членними. У їх побудові імпліцитно вміщений суб’єкт дії.

загрузка...

Номінативно-орудна валентність, що репрезентує об’єктно-суб’єктні зв’язки, характеризується реалізацією в таких структурах вторинних функцій відмінкових форм.

Кожна з таких форм реалізує поруч із валентною позицією фор- мально-синтаксичного плану семантичну функцію спеціалізованої фор­ми відмінка (наз. в. + знах. об’єкта; орудн. додатка + наз. суб’єкта = наз. об’єкта; орудн. суб’єкта).

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.