| Контрсуб’єктом при пасивних формах дієслів Л. Теньєр називає семантичний суб’єкт дії, який у традиційній граматиці кваліфікується як агентивний додаток. Його наявність при дієсловах типу будуватися, вишиватися, збиратися, просіватися, зводитися, знищуватися, читатися, писатися, скандуватися, промовлятися, виголошуватися, чинитися, стримуватися (підкручуватися, перекручуватися,розкручуватися, звішуватися, зрощуватися, вивершуватися, намащуватися, перемощуватися, утаюватися, відкраюватися, висушуватися, домощуватися, знесловлюватися, витравлюватися, обтеріблюватися, здавлюватися, злютовуватися, сплавлюватися, оздоблюватися, зацікавлюватися, розсвердлюватися, асимілюватися, утілюватися, відособлюватися) є валентнісно визначеною на віртуальному рівні дієслівної лексеми, яка в мовленнєвій комунікації може реалізовуватись або не реалізовуватись, пор.: Хата зводиться майстрами; Металолом здається учнями; План виконується трудівниками; Дерева висаджуються хлоп’ятами; То писався рукою художника разом і обви- нувачувальний акт та вирок фашизмові і наш. лист у вічність, до тих, хто залишиться жити, хто народиться після нас (Козланюк, 1960, с. 34) і Хата зводиться; Металолом збирається; План виконується; Дерева висаджуються; Каленик Романович, надівши окуляри, підсів до четвертої сторінки газети «Правда», де містилися політичні відомості з широкого світу, писалося й про атомну й водневу бомби, про скорочення армій (Сенченко, 1960, с. 29); Твори Салти- кова-Щедрїна з інтересом читалися на Україні, мали значний вплив на розвиток української політичної сатири та суспільної думки (Радянське літературознавство. — 1965. — № 8 — С. 45). Двочленні пасивні конструкції функціонують у мовленнєвій комунікації як опосередковані варіантні структури, співвідносячись з інваріантними тричленними. У їх побудові імпліцитно вміщений суб’єкт дії.
Номінативно-орудна валентність, що репрезентує об’єктно-суб’єктні зв’язки, характеризується реалізацією в таких структурах вторинних функцій відмінкових форм. Кожна з таких форм реалізує поруч із валентною позицією фор- мально-синтаксичного плану семантичну функцію спеціалізованої форми відмінка (наз. в. + знах. об’єкта; орудн. додатка + наз. суб’єкта = наз. об’єкта; орудн. суб’єкта). |
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.