Фонетична транскрипція

Щоб якнайточніше передати всі відтінки вимови у записуваному тексті, вико­
ристовують фонетичну транскрипцію, так зване звукове письмо. Фонетична транс­
крипція відома ще з XVI ст. Зародилася вона у Франції, де її автором був учений Мегре
(1545), а пізніше й англійські вчені Сміт (1568), Гарт (1569), Пуллокар (1580) за­
пропонували свої системи звукового письма.
В основі фонетичної транскрипції був латинський алфавіт і система діакритичних
(розрізнювальних) знаків.
У другій половині XIX — на початку XX ст. з’являється цілий ряд систем наукових
транскрипцій, запропонованих ученими різних країн. Так, у 1855 р. археолог та істо­
рик Ріхард Лепсіус, вивчаючи старовинні тексти, склав систему фонетичної транс­
крипції, у якій за допомогою різних діакритичних знаків виражались такі відтінки у
вимові звуків, як довгота, огублення, пом’якшення тощо.
У 1881 р. було створено Міжнародну фонетичну асоціацію, яка до 1888 р. виро­
била міжнародний фонетичний алфавіт (МФА) на основі латинського. Українські
вчені О. Проп та І. Зілинський застосували цей алфавіт з деякими додатками грецьких
та слов’янських літер для опису українських приголосних.
На основі українського алфавіту систему фонетичної транскрипції спочатку побу­
дував мовознавець М. Наконечний, пізніше В. Кулик та М. Івченко внесли свої
доповнення.
76 Фонетика
У 1962 р. при Інституті мовознавства АН У PCP була створена спеціальна комісія у
справі транскрипції. Вона виробила конкретні рекомендації щодо фонетичної і
фонематичної транскрипцій.
Запис будь-якого слова за допомогою фонетичного алфавіту на основі звукового
принципу зветься транскрипцією.
Спосіб запису живої мови, при якому з можливою точністю передається кожен
звук з усіма його відтінками, називається фонетичною транскрипцією.
Зразок запису тексту фонетичною транскрипцією
Орфографічний запис
Українці в країнах Західної Європи
У країнах Західної Європи мешкає понад мільйон українців. Найбільша кіль­
кість — 500 тис. — у Польщі, на своїх етнічних землях, які внаслідок територіальних
поділів України після світових воєн відійшли до Польщі. До 250 тис. українців
мешкає в Румунії, це нащадки українських козаків із Задунайської Січі (Із журналу).
Спрощений фонетичний запис
[украрн'ц'і укради ах західжуі jeяpdmi]
[yKpajiHax зах’іджуі jeяpфira Mйnncaje понад M’m'jФH yKpajm'u'iя || нгйбіл'ша
к’іл'к’іст' I njarcoT тис'ач | упол'шч’і | Hacwфjix етн'ічних зёмл'ах | jax’i унасл'ідок
теиритор'іал'них под'іл'іу украііни | піс'л'я су’ітових wojeH | у’ідТ шли допол'шч’і К до
ду’іс'т'і п|атдеис'ат тис'ач укра]ін’ц’іу Mйnucaje урумун’ці | ценашчадки украіін’с’ких
козакіу із:адуна1сьюуі с’іч’іЦ]
Послідовність розбору
З’ясувати відповідність між звуками і буквами; поділити слово на склади, вка­
завши, який з них відкритий/закритий, прикритий/неприкритий; визначити його
структуру і позначити наголошений склад у двохскладових і багатоскладових словах,