Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Сегментні і суперсегментні одиниці фонетики

Звукові одиниці фонетики діляться на: сегментні (лат. segmentum — відрізок) і
суперсегментні (лат. super — зверху, над + segmentum).
Сегментними одиницями називають такі, які розміщені в лінійній послідовності.
Мовлення становить потік звуків, звуковий ланцюг, який членується на відрізки,
окремі одиниці, що виділяються різноманітними фонетичними засобами. Такими
одиницями є звук, склад, фонетичне слово, фонетична синтагма, фраза. Базою для
їх виділення служать передовсім смислові зв’язки.
Звуки вимовляються один за одним і вважаються найменшою сегментною оди­
ницею. Зі звуків складаються більш складні сегментні одиниці. Кожна наступна за
величиною складається з дрібніших: склад — зі звуків, фонетичне слово — зі складів,
фонетична синтагма — із фонетичних слів, фраза — із синтагм. Це стає можливим
завдяки суперсегментним одиницям, які нашаровуються на сегментні та об’єднують
їх у єдине ціле. Такі одиниці забезпечують звукову цілісність слова. До суперсегмент-
79 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
них одиниць належать наголос та інтонація. Якщо сегментні одиниці (наприклад,
яукя) можуть бути виділені 3 Крупніших ОДИНИЦЬ І ВИМОВЛЯТИСЯ окремо, то супер-
сегментні одиниці вимовлятися окремо не можуть.
Склад — і сегментна, і суперсегментна одиниця. Склад як сегментна одиниця -ц е
послідовність звуків, а як суперсегментна — єдність складового і нескладового звуків
Завдяки словесному наголосові склади об’єднуються у фонетичні слова. Синтагма­
тичний наголос та інтонація об’єднують фонетичні слова в синтагми (такти). Інто­
нація і фразовий наголос сприяють об’єднанню синтагм у фрази.
Мовець може розділити слова на склади (наприклад, лін-гві-сти-ка), хоча в при­
родному, звичайному мовленні слово не ділиться ні на склади, ні на звуки. Виділення
звуків у словах може виконуватися лише для лінгвістичного аналізу та з методичною
метою.
Одиниці просодичної або тонічної підсистем називають просодемами, чи
тонемами.
Просодія — система вимови наголошених і ненаголошсних, довгих і коротких
складів у певній мові.
Мови, які використовують тони для розрізнення смислу, називаються політо-
нічнимн (литовська, латинська, шведська, норвезька, словенська, сербсько-хорват­
ська, а також китайська, в’єтнамська, ганська, бірманська, африканські мови).
В українській мові словесний наголос невід’ємний від слова і виконує не лише
конститутивну, а й дистинктивну функції.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.