Ієрархічно вищою ланкою у внутрішньокатегоріальній структурі валентності є дієслова з незайнятими трьома аргументними позиціями (пор. визначення позиційних і непозиційних відмінків, їх послідовну диференціацію на формально-граматичному і семантичному рівнях (див.: [Кацнельсон 1972]), у яких переважно прогнозується: суб’єкт (номінатив) — «перший аргумент + предикат + об’єкт (акузатив)» — «другий аргумент + адресат (датив)» — третій аргумент. Вона є інваріантною щодо інших комбінаторно-факультативних реалізацій. Кількість дієслів із незаповненими позиціями трьох аргументів у сучасній українській мові дорівнює 4900 і охоплює акціональні дієслова, які часто в традиційній граматиці кваліфікуються як дієслова з подвійним керуванням, наприклад: Якими словами ми маємо виразити вам свої почуття глибокої поваги і любові великої (СВ. — 1987. — 13 січня); Зачеплений цією розмовою за живе, сибіряк тут розповів присутнім одну із своїх мисливських історій (Гончар, 1959, т. З, с. 179); Багато є людей, які не вміють тримати свою радість і горе в собі— вони мусять їх негайно довірити іншим (Смолич, 1953, с. 12); Бондаренко тихо підказав йому щось, і Тудзій, на часинку зам’явшись, оголосив: — Слово надається… Кузнецову (Головко, 1957, т. 2, с. 545); Челядники…указували кожному гостеві місце за станом і за багатством його (Тулуб, 1957, т. 1, с. 95) та ін. Другий аргумент таких дієслів, як правило, позначає об’єкт дії суб’єкта, а третій аргумент — кому адресоване чи на користь кого відбувається дія. Перший аргумент репрезентується номінативом, на нього спрямована формальна і семантична лівобічна валентність дієслова.
Другий аргумент переважно реалізується формою акузатива без прийменника (розповідати казку, оповідати пригоду, малювати картину, писати листа) або з прийменником {розповідати про товариша, оповідати про звірів). Третій аргумент тривалентних дієслів, який позначає адресата певної дії, реалізується формою датива без прийменника, первинною семантико-синтаксичною функцією якого є функція адресата дії і напівсильний підрядний зв’язок із дієсловом (предикатом) дії (читати книгу матері, розповідати казку дитині, дати подарунок дівчині) або формою род. в. з прийменником (читати книгу для матері, розповідати казку для дитини). Останній може виражатись і формою орудн. в., визначальною для якого є семантико-синтаксична |
РОЗДІЛ V. Особливості міжоівневоі граматичної категорії. |
269 |
функція знаряддя і засобу дії і позиція придієслівного другорядного члена речення, поєднуваного з опорним дієсловом слабким підрядним зв’язком (форма слабкого керування). Це за тієї умови, коли дієслова у своїй семній структурі містять вказівку на знаряддя дії, досягнення її кінцевого результату, пор.: Наглядачки ножами розрізували вірьовки на тюках і наказували по черзі підходити і брати одяг (Хижняк,
1959, с. 171); Сидорчук доводив гаряче, пристрасно, рубаючи повітря дебелими червоними кулаками (Бедзик, 1959, с. 104); Ми свою хату власними руками перекидали, переклали дощечку до дощечки, рамцю до рамці, то й тепер маємо скрізь добрий візерунок (СВ. — 1988. — 24 серпня); Уляна перемила теплою водою ложки, поклала проти сонця сушитися (Тютюнник, 1964, т. 1, с. 196); В приймальні директора секретарка ретельно обточувала машинкою червоні та сині олівці (Руденко, 1958, с. 132); Хоробрі русини Широкі поля червоними щитами перегородили, Собі чести (честі) добуваючи (Мирний, 1955, т. 5, <:. 264) тощо. Тривалентні дієслова, у яких аргумент позиції заповнюються суб’єктним номінативом, об’єктним акузативом й інструментальним орудним, у своїй семантичній структурі містять синтагматичну сему інстру- ментальності. Ця ознака акцентується і в тлумачних словниках, пор.: шліфувати — 1. Обробляти поверхню металу, дерева, скла та ін. абразивними матеріалами для надання їй гладкості, точних розмірів, певної форми тощо (СУМ, т. 11, с. 490); обмолочувати — 1. Відділяти зерно, насіння від колосків, стручків і т. ін. молотінням (СУМ, т. 5, с. 542) -* ЧИМ?, наприклад; Левко… своїм трактором обмолочує колгоспні скирти (Десняк, 1951, с. 29);різати — 1. Чим-небудь, переважно гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого (СУМ, т. 8, с. 561) -> ЧИМ?, наприклад: Жовті та білі черепашники мають значну пористість. Це обумовлює їх легкість та м’якість, що дає можливість різати їх пилкою (Наука і техніка. — 1988. — № 4. — С. 12); опутувати — 1. Стягувати путом передні ноги коня або іншої тварини (СУМ, т. 9, с. 616), наприклад: Він швидко спутав коней путами, що їх взяв звечора, і подався до села (Хижняк, 1958, с. 123) і т. ін. Тривалентними є також дієслова, що реалізують на віртуальному рівні модель «суб’єктний номінатив (перший аргумент) + об’єктний акузатив (другий аргумент) + адресатний датив (третій аргумент)», тільки в їх структурі наявна синтагматична сема давання , пор.: давати — 1. Передавати що-небудь від однієї особи до іншої (СУМ, т. 2, с. 202); позичати — 1. Давати щось у борг кому-небудь (СУМ, т. 6, с. 816); наприклад: Кажуть, що підкупив [Євлогій] міністра і навіть самому імператорові позичає гроші (Франко, 1952, т. 9, с. 389) тощо. Серед трьохаргументних дієслів французької мови Л. Теньєр вирізняє дві компактні лексико-семантичні групи: перша з них охоплює дієслова мовлення типу казати, висловлювати, розповідати, доповідати, викладати, пояснювати, уточнювати, заявляти, заявити (франц. йїге, епопсег, гасопіег, гарроПег.ргегепіег, ехріідиег, епзеі^пег, |
270 |
Морфологія |
ргесізег, йесіагег…; усього вчений налічує 57 таких декларативних дієслів), а друга група репрезентована дієсловами із семантикою «давання» — ядерне дієслово «давати», наприклад: доставляти, присвоювати, розподілити/розподіляти, дарувати, присуджувати, жертвувати, віддавати, платити, посилати, відправляти (франц. ргосигег, аІігіЬиег, дівігіЬиег, сопсейег, йесегпег, васгі/іег, гепйге.раиег, епиоуег, ехрейіег…). Трьохактантних дієслів із семантикою давання JI. Теньєр нараховує 36 (див.: [Теньєр 1988, с. 268-269]). Окремі з наведених дієслів і тих, що віднесені французьким лінгвістом до тривалентних, І. Р. Вихованець кваліфікує як чотири-, п’яти- або шестивалентні. Це повністю відповідає тлумаченню семанико-синтаксичної природи валентності дієслова, вершинну позицію в якій посідають дієслова з не- заповненими шістьма позиціями (гніздами) (див. детальніше: [Вихованець 1988, с. 112-114]). Такий підхід до аналізу дієслівної валентності є послідовним і логічно вмотивованим. На його користь виступає і тлумачення окремих дієслів із семантикою «давання». У лексикографічних визначеннях часто підкреслюється наявність семи: 1) інстру- ментальності, пор.: відправляти — 1. Посилати, відсилати щось куди- небудь (якимось засобом), організувати відсилку, перевезення чогось (СУМ, т. 1, с. 623); платити — 1. Видаючи, віддаючи гроші або що- небудь цінне, винагороджувати (когось) за виконану працю, послугу (СУМ, т. 1, с. 568) {Я плачу тобі грішми за виконану роботу; Він вчасно посилає матері бандеролі поштою і т. д.); 2) об’єктності: надавати — 2. Додавати, добавляти яку-небудь якість, властивість і т. ін. (СУМ, т. 5, с. 607); Чалма надавала Миколі Федоровичу вигляду заморського гостя (Ле, 1972, с. 501); доставляти: Син зрозумів наказ батька і доставив вантаж машиною з далекого села до тещі в місто, де вона тепер жила і не могла усьому ради дати (Шевчук, 1987, с. 45). У подібних випадках слід лексикографічно підкреслювати масштабність валентної перспективи дієслова, і тлумачення виглядало б так: «доставляти — перепроваджувати комусь яким-небудь засобом з певного місця на місце призначення той чи інший вантаж» = Хто? доставляти Що? Чим? Кому? Звідки? Куди? Тим самим репрезентувалася б семантична структура дієслівної лексеми, вказувалися б її валентні гнізда і знаходив би відображення міжрівневий статус ГК валентності. В ілюстраціях підтверджувалась би перспектива модифікації віртуальної валентності. Дієслово «доставляти» належить до шестивалентних і перебуває у вершинній позиції ієрархічної структури дієслівної валентності.
Серед тривалентних дієслів найчисленнішими є лексико-семантичні групи дієслів, що позначають: 1) покриття одного об’єкта іншим — ядерне дієслово покрити (об’єктно-інструментальна семантика відношень): асфальтувати/заасфальтувати, білити/побілити, вимастити/вимащувати, вимостити/вимощувати, забілити/забілювати, закапати/закапувати, залити/ заливати, крити/ покрити, дрібнити/ подрібнити, накрити/накривати, натерти/натирати, вприскувати/ оприскати, обліпити/обліплювати, обрости/обростати, обклеїти/ обклеювати, розпушити/розпушувати, перекрити /перекривати, роз- |
Розділ V. Особливості міжрівневої граматичної категорії. |
271 |
мальову вати/розмалювати, змастити/змащувати, татуювати/витатуювати, вкрити/вкривати, укрити/укривати, штрихувати/ заштрихувати та ін.; 2) цілісне покриття об’єкта — ядерне дієслово обгорнути: бинтувати/забинтувати, загортати/загорнути, кутати/закутати, обвивати/обвити, обв’язувати /обв’язати, обмотувати/обмотати, обплітати /обплести, пеленати /запеленати, спелена- ти, перевивати/перевити, перев’язувати/перев’язати, укутувати/ укутати та ін.; 3) вилучення об’єкта певним знаряддям — ядерне дієслово різати: корчувати/викорчувати, косити/скосити, мести/ підмести, мити/вимити, витирати/витерти і т. ін.; 4) нанесення удару — ядерні дієслова бити, ударяти: колоти/поколоти, стука ти/стукнути тощо; 5) зміну об’єкта певним засобом — ядерне дієслово чистити: зализати/зализувати, замити/замивати, обварити/обварювати, ополоснути/ополіскувати, промести/промітати, прополоти/прополювати, просіяти/просіювати, розчистити/розчищати, умивати/у мити, цідити/процідити, чистити/начистити та ін.; 6) перетворення об’єкта певним знаряддям — ядерне дієслово копати: копати/ перекопати, обкопати/обкопувати, перекопати / Перекопу вати, рити / перерити, підкопати/підкопу вати, розгребти/розгрібати, розривати/розрити, розкопати/розкопувати і т. д.; 7) обробку об’єкта певним знаряддям — ядерне дієслово обробляти: боронувати/заборонувати, волочити/ заволочити, гріти/зігріти, дезінфікувати/проде- зінфікувати, смажити/просмажити, запекти/запікати, молотити/ обмолотити, нагріти/нагрівати, начесати/начісувати, обточити/ обточувати, опиляти/опилювати, пресувати/спресовувати, пропарити/пропарювати, проорати/проорювати, розоряти/розорювати, фасувати/розфасовувати і т. ін.; 8) пошкодження предмета певним знаряддям — ядерне дієслово зіпсувати: виколоти/виколювати, витоптати/витоптувати, з’їсти/ з’їдати, скопати/скопувати, зіпсувати/ зіпсовувати, ламати/зламати, обламати/обламувати, підрубати/підрубувати, прогризти/ прогризати, продавити/ продавлювати, проколоти/проколювати, прокусити/прокушувати, проламати/проламувати, протерти/протирати, проточити/проточувати, роздавити/роздавлювати, розтоптати/розтоптувати таін. Названі групи акціональних дієслів утворюють ядро тривалентних дієслів, сюди ж варто віднести дієслова, що позначають: 1) пошкодження тіла (ядерне дієслово пошкодити); 2) насичування об’єкта (ядерне дієслово наситити); 3) руйнування об’єкта (ядерне дієслово зруйнувати); 4) створення об’єкта (ядерне дієслово створити); 5) приготування їжі (ядерне дієслово приготувати); 6) графічну передачу інформації (ядерне слово писати); 1) повернення об’єкта у попередній стан (ядерне слово відновити); 8) сприйняття об’єкта (ядерне слово сприймати); 9) перевірку об’єкта (ядерне слово перевірити); 10) визначення якісного чи кількісного рівня об’єкта (ядерне дієслово визначати), наприклад: визначити рівень радіації дозиметром; 11) називання об’єкта (ядерне дієслово називати); 12) окреслення предмета, вирізнення його серед інших (ядерне слово позначити, наприклад: намітити олівцем ко |
272 |
Морфологія |
робку); 13) мовленнєве повідомлення (ядерне дієслово повідомити); 14) мовленнєве спілкування (ядерне дієслово розмовляти). Усі інші дієслова, що характеризуються трьома незаповненими актантами, утворюють периферію тривалентних дієслів, численність яких в українській мові досить значна. |