Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Консонантне оточення

Консонантне оточення має неоднаковий вплив на окремо взятий голосний. Крім
того, на артикуляцію голосного такий вплив, що сприймається не лише спеціальними
технічними засобами, а й простежується тим, хто говорить, має лише артикуляційна
характеристика попереднього і дальшого (меншою мірою) приголосного.
Інші чинники (сонорність, дзвінкість/глухість, зімкненість/щілинність) вирішаль­
ного значення при цьому не мають.
По-перше, при артикуляції після твердих передньоязикових приголосних голосні
[а], [о], [у], [е] значно передніші, ніж ті, що вимовляються ізольовано. Після по­
м’якшених і м’яких передньоязикових названі голосні звуки наближені до середнього
ряду. Порівняймо, наприклад, вимову ізольованих голосних і цих же голосних у
потоці мовлення: [у] — [тук] — [т’ук], [е] — [не’бо си’н’е“] — [си’н’е» не’бо], [а] — [сад] —
[с’ад’].
По-друге, якщо голосні вимовляються після губних, то вони додатково злегка ла­
біалізуються, при цьому більшого впливу зазнають голосні переднього ряду [и] та [і].
По-третє, на артикуляцію голосних мають вплив задньоязикові приголосні і [г]:
задньорядні голосні [а], [о], [у] стають трохи передніші й вищі за ізольовані [а], [о],
[у]. Голосні ж переднього ряду [и], [і] після задньоязикових завжди відсуваються
назад, а [е] відсувається назад і піднімається вгору.
По-четверте, після носових приголосних голосні, як правило, назалізуються (на­
бувають носового призвуку); найбільшою мірою назалізація простежується між
двома носовими, дещо менше, але чітко — після носового [м] чи [н].
Впливи консонантного оточення на артикуляцію голосного мають багатоплановий
вияв у поєднанні з іншими чинниками і чітко простежуються тільки в конкретних
фонетичних умовах.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.