Темп мовлення зумовлює тривалість вимови звуків, особливо складотворних,
тобто голосних: при повільному темпі артикуляція голосних звуків має повну ви­
тримку, чітко простежуються екскурсія і рекурсія, які при швидкому темпі мовлення
накладаються одна на одну.
Таким чином, голосні сучасної української літературної мови в потоці мовлення
закономірно змінюють певною мірою свої якість і кількість. Однак ненаголошені
українські голосні, як правило, різко не відрізняються вимовою від наголошених і не
протиставляються їм своєю якістю. Усі складотворні голосні в сучасній українській
літературній мові в будь-якій позиції є звуками повного творення, тобто такими, що
зберігають голос (не редукуються) і свою якість (за нечисленними винятками) у
ненаголошених складах. Редукція голосних у ненаголошених складах (різке ско­
рочення, ослаблення чи напівглуха вимова їх) — рідке і нетипове для української мови
явище, зумовлене частіше не позицією щодо наголошеного голосного, а оточенням
(після іншого голосного) чи початком слова.