Щілинна сонорна фонема /в/ виступає в українській мові в кількох алофонах:
• губно-губний /в О ]/ виступає в позиції на початку складу перед голосними [о],
[у], наприклад: |>ода], [wyлик]. Під час вимови [V] перед [о], [у] нижня губа
зближується з верхньою, утворюючи щілину, крізь яку проходить струмінь
повітря, утворюючи голос і незначний шум. Голос переважає над шумом. М’яке
піднебіння піднято і закриває вхід у носову порожнину. Задня спинка язика
піднята до м’якого піднебіння;
• губно-зубний /в’ [у’]/ напівпом’якш ен и й виступає перед [і]: [у ’іл], {у’ік], а також
перед голосними заднього ряду [а], [о], [у], які на письмі позначаються літерами
я, ю та буквосполученням ьо: [с’у^ато] — свято, (у’у]ртемберг — В’юртемберг,
[ц’у’охнути] — цвьохнути;
• губно-губний /в [ш]/ або губно-зубний /в [у]/ виступає перед голосними [а], [е],
[и]: [\va3a] і [уаза]; [\vepLua] і [уерша]; [шираз] і [уираз]. Під час вимови губ­
но-зубного нижня губа зближується з верхніми зубами;
• нескладовий голосний /в [у]/ виступає в таких позиціях: 1) на початку слова
перед приголосним: влада — [улада]; 2) у кінці слова після голосного: сказав —
[сказау]; 3) у середині слова після голосного перед приголосним: давно —
[дауно];
• нескладовий безголосий /в [у]/ виступає у кінці слова перед глухим приго­
лосним: мистецтв — [мистецту].
Під час вимови нескладового голосного /в [у]/ губи витягуються вперед, утворюючи
великий отвір між губами, але значно менший, ніж при вимові голосного [у]. Нескла­
довий безголосий /в [у]/ вимовляється легко і стишено.