Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

5. ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ ВАЛЕНТНОСТІ І СЛОВОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДІЄСЛОВА

загрузка...
Валентний потенціал дієслова істотно впливає на його дериваційні можливості.

Найбільш численні та поширені словотвірні парадигми мають дієсло­ва дії, що мотивуються їх валентними можливостями: дієслова дії як віртуальні одиниці позначають позамовну ситуацію, учасниками якої є діяч, об’єкт дії, а також знаряддя, місце дії та ін. Названі номіна­тивні значення можуть бути виражені у словотвірних дериватах за допомогою словотвірних формантів.

Досить частотними у словотвірній парадигмі дієслів дії є деривати із значенням: 1) суб’єкта-діяча (будівельник, домосід, вантажник, за­мовник, зварювальник, знавець, співець та ін.); 2) об’єкта, який пов’я­заний з такими функціональними ознаками дієслів дії, як акузатив- но-об’єктна (нашивка, копанка, посадка, чеканка тощо), 3) орудно- інструментальна (бритва, будильник, жатка, кип’ятильник, сівалка і т. д.), локативна (маслобійня, мойка, млин, пекарня і т. д.) валентність. Зрідка реалізується у похідних структурах: 1) час дії (жнива, пропол­ка, оранка, пуск та ін.) або 2) залишки дії як результат її виконання (вибірки, виворотки, очистки, вишкварки, висівки, недопитки, пере­бірки, оплатки, обрізки тощо) (див. також: [Газизова 1981, с. 24-25; Кильдибекова 1985; Клименко 1984]).

загрузка...

Дериваційний потенціал дієслів стану значною мірою зумовлений їх одновалентністю. Незважаючи на це, у їх словотвірних парадигмах спостерігається реалізація різноманітних аргументів (суб’єкт, інстру­мент, засіб, місце, кількість дії), похідні утворюються нерегулярно і характеризуються спорадичністю [Апресян 1974, с: 5, 9 і далі].

У словотвірній парадигмі дієслів стану найчастіше виступають похідні зі значенням суб’єкта, які є номінаціями особи як носія ста­ну, що виражений мотивуючим дієсловом: хваста, задирака, задерій, свистун, плаксун, плаксій і т. д. Останні типи творення похідних від одновалентних дієслів стану є нетиповими і нерегулярними. Такими є нечисленні деривати зі значенням: 1) місця: вітальня, житло, лікар­ня, спальня тощо; 2) інструмента: дзвінок, свисток, світильник та ін.;

2)  об’єкта: жуйка, їжа, питво і т. д.; 4) кількості дії: вдих, ковток, погляд, позіх тощо (див.: [Апресян 1974, с. 200]).

Особливістю акціональних дієслів у словотвірному плані є також їх потенційна здатність утворювати розгалужені парадигми дієслів дії.

 

278

 

Морфологія

 

До них входять перфектнвн і лексеми, що виражають додаткові се­мантичні модифікації певної дії (аспекти дії), пор.: шити, дошити, зашити, зшити, нашити, перешити, обшити, вшити, підшити, при­шити, розшити, прошити, пошити // шитися, дошитися, зашити­ся, зшитися, нашитися, перешитися, обшитися, вшитися, підшити­ся, пришитися, розшитися, прошитися, пошитися та ін.

 .

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.