При вимові африката [дж], [ч] широкий кінчик язика спочатку змикається з пе­
реднім краєм твердого піднебіння, а потім зімкнення поступово переходить у щілину.
Одночасно до переднього краю м’якого піднебіння наближається задня частина
спинки язика. Проходячи крізь дві щілини (перша — між широким кінчиком язика й
переднім краєм твердого піднебіння навпроти альвеол, друга — між задньою частиною
спинки й переднім краєм м’якого піднебіння), повітряний струмінь утворює характер­
ний шум, що нагадує шипіння. За цією акустичною ознакою приголосні передньо­
язикові ясенні африкати називаються шиплячими. Глухий [ч] утворюється без участі
голосу, дзвінкий [дж] — з участю голосу й шуму.