Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Корінь слова

Корінь — це основна морфема, що виражає загальне лексичне значення всіх
споріднених (однокореневих) слів: весна, провесна, весняний, по-весняному, навесні,
весніти — усі ці слова об’єднані спільним значенням кореня -весн- — віднесеності до
пори року, що настає після зими.
Корінь є носієм речового значення слова, що відображає його поняттєвий зміст.
Він є обов’язковою частиною кожного слова. Споріднені слова об’єднуються по­
няттєвим змістом, хоч вони можуть належати до різних частин мови. Значення кореня
в гнізді споріднених слів уточнюється і конкретизується за допомогою словотворчих
суфіксів і префіксів, які без кореня вживатися не можуть.
У службових словах корінь не поєднується з суфіксами або префіксами, тобто
службові слова мають тільки корінь: по, над, з — прийменники; хай, хоч, би — частки;
150 Словотвір
/, але, що — сполучники; так само тільки корінь мають вигуки: ой, агов, ті, не­
змінювані непохідні слова: амплуа, там, годі.
Корінь не має постійного місця в слові. З кореня може починатися слово: прац-я,
рід-н-ий; він може стояти після префікса (одного чи двох): пра-дід, воз-з ‘-едн-а-ти;
може поєднуватися з іншим коренем (при цьому другий корінь завжди стоїть перед
закінченням або суфіксом і закінченням): зар-плат-а, овоч-е-різ-к-а, різн-о-рід-н-ий.
Примітки. 1. Слова з омонімічними коренями входять у різні ряди споріднених слів:
вода — водний — водник; водяний — водянистий — водянка утворюють один ряд спільно-
кореневих слів, а водити — водій — водіння; водити — поводити — повід становлять другий
ряд (гніздо) споріднених слів.
2. У відмінюваних словах корінь обов’язково сприймається у зв’язку із закінченням,
навіть якщо воно нульове.
лип|а|. дубО, біліииі. денСП, радП
3. У більшості споріднених слів корінь виявляє себе вільно, він виділяється і в непо­
хідних, і в похідних, до складу яких входить префікс чи суфікс: ліс. лісок, лісовий, лісовик,
узлісся, пролісок. Проте в окремих гніздах споріднених слів корінь не може самостійно
виявляти себе, а тільки разом із префіксом: у словах відняти, підняти, розняти корінь -ня;
досягти посягати, присягати, присяга, присяжний корінь -сяг-.
Зв’язаний корінь вживається тільки в похідних словах, коли первинне слово, в
якому корінь мав здатність вільно вживатися без префіксів, вийшло з ужитку.

Категорія: Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.